Особливості суб’єктивної та об’єктивної оцінки когнітивних функцій у пацієнтів із бронхіальною астмою, артеріальною гіпертензією та їх коморбідним перебігом

Анотація

Бронхіальна астма та артеріальна гіпертензія є поширеними хронічними захворюваннями, які часто асоціюються з порушенням когнітивних функцій. Їх поєднаний перебіг може мати потенційно більш негативний вплив на пам’ять та увагу, що зумовлює необхідність оцінки як суб’єктивних скарг, так і об’єктивних когнітивних показників у таких хворих. Метою дослідження було проаналізувати особливості суб’єктивної та об’єктивної оцінки когнітивних функцій у пацієнтів з астмою, артеріальною гіпетензією та їх поєднанням. У дослідження включено 82 особи, яких поділили на три групи: І група – пацієнти з бронхіальною астмою (n=25), ІІ – з артеріальною гіпертензією (n=20), ІІІ – з поєднаним перебігом бронхіальної астми та артеріальної гіпертензії (n=37). До контрольної групи (КГ) було включено 21 практично здорову особу. Суб’єктивну оцінку здійснювали шляхом аналізу когнітивних скарг, об’єктивну – за допомогою тесту Montreal Cognitive Assessment (MoCA) та таблиць Шульте. Найвищу частоту когнітивних скарг виявлено у хворих із поєднаним перебігом астми та артеріальної гіпертензії – 59,5 %. У цій групі також встановлено найнижчі показники MoCA – 22,00 [20,00; 24,00] бала та найбільший час виконання таблиць Шульте – 54,00 [47,00; 59,00] с. У пацієнтів зі скаргами в усіх клінічних групах спостерігали достовірно нижчі значення MoCA порівняно з особами без скарг. Час виконання таблиць Шульте був значущо більшим в осіб зі скаргами в I та III групах, тоді як у II статистично достовірної різниці не встановлено. У контрольній групі статистично значущих відмінностей за показником MoCA та часом виконання таблиць Шульте, залежно від наявності скарг, не виявлено. У клінічних групах аналіз показав слабкий та помірний кореляційний зв’язок між кількістю скарг і результатами об’єктивного тестування когнітивних функцій: із показником MoCA – зворотний, тоді як із часом виконання таблиць Шульте – прямий. Поєднаний перебіг бронхіальної астми і артеріальної гіпертензії асоціювався з більшою частотою когнітивних скарг, достовірно нижчими показниками MoCA та тривалішим часом виконання таблиць Шульте порівняно з ізольованим перебігом цих захворювань. Наявність скарг асоціювалася з гіршими результатами об’єктивного когнітивного тестування, однак слабка та помірна сила цих кореляційних зв’язків свідчить, що кількість суб’єктивних скарг не завжди відображає ступінь когнітивного зниження. Отримані дані підкреслюють важливість оцінки когнітивного стану хворих на астму, артеріальну гіпертензію, а також їх поєднання, яка має ґрунтуватися не лише на аналізі суб’єктивних скарг, а й на результатах стандартизованих тестів.