Мікробіологічна характеристика виразкових уражень при цукровому діабеті 2 типу з урахуванням класифікаційної моделі Wagner

Автор(и)

  • Ірина Волч Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-7333-3354
  • Галина Михайлишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-7038-057X
  • Андрій Ільницький Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0009-0007-0859-1422

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2026.3.16511

Ключові слова:

цукровий діабет, синдром діабетичної стопи, мікроорганізми, класифікація Wagner, мікрофлора

Анотація

Відповідно до моніторингових досліджень, щорічно відбувається збільшення числа хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу серед населення України в середньому на 5–7 % із подальшим розвитком синдрому діабетичної стопи (СДС), патогенез якого зумовлений масивною мікробною контамінацією. Комплексний підхід до діагностики та лікування даної патології, який включатиме як мікробіологіний аспект, так і використання різноманітних класифікаційних шкал, сприятиме стандартизації клінічної оцінки та полегшуватиме вибір лікувальної тактики. Метою дослідження було встановити залежність ступеня тяжкості гнійно-некротичних ураження при СДС у хворих на ЦД 2 типу від мікробної контамінації відповідно до класифікації Wagner. У дослідженні використано рановий вміст, одержаний від 75 пацієнтів із ЦД 2 типу, ускладнений СДС. Оцінку тяжкості деструкції м’яких тканин проводили шляхом стратифікації хворих із використанням класифікації Wagner. Мікробіологічний аналіз здійснювали на базі кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Результати дослідження показали, що пік СДС був у віковій групі 61–70 років: 34,6 % – серед чоловіків та 13,3 % – серед жінок. Оцінка ступеня компенсації вуглеводного обміну показала переважання стадії субкомпенсації (78,6 %). Згідно з класифікацією Wagner, домінуючим (82,7 %) виявився IV ступінь, при якому верифікувалися штами Klebsiella spp. та P. aeruginosa. Таким чином, за класифікацією Wagner встановлено високу (82,7 %) частоту IV ступеня та переважання глибоких гнійно-некротичних ураженнь з наявністю антибіотикорезистентних штамів Klebsiella spp. та P. aeruginosa.

Біографії авторів

  • автор Ірина Волч, афіліація Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    Кандидат біологічних наук, доцент

  • автор Галина Михайлишин, афіліація Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    Доктор філософії, доцент

  • автор Андрій Ільницький, афіліація Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

    Здобувач вищої освіти медичного факультету

Посилання

1. Dawi J, Tumanyan K, Tomas K, Misakyan Y, Gargaloyan A, Gonzalez E, Hammi M, Tomas S, Venketaraman V. Diabetic Foot Ulcers: Pathophysiology, Immune Dysregulation, and Emerging Therapeutic Strategies. Biomedicines. 2025 Apr 29;13(5):1076. DOI: 10.3390/biomedicines13051076. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines13051076

2. Packer CF, Ali SA, Manna B. Diabetic Foot Ulcer. [Updated 2023 Jul 17]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-.

3. National Institute for Health and Care Excellence. Diabetic foot problems: prevention and management. NICE guideline [NG19] [Internet]. London: NICE; 2015 [updated 2019 Oct; cited 2026 Jan 19].

4. Volch I, Mykhailyshyn H, Pokotylo O, Hetman U, Bukata, V. Microbiological analysis of wound content in patients with type 2 diabetes mellitus with diabetic foot syndrome. International Journal of Medicine and Medical Research. 2024;10(1):6-14. DOI: 10.61751/ijmmr/1.2024.06. DOI: https://doi.org/10.61751/ijmmr/1.2024.06

5. Soldevila-Boixader L, Carrera-Salinas A, Mur I, Morata L, Rivera A, Bosch J, et al. Exploring the Microbiome of Diabetic Foot Ulcers: A Focus on Cases with a Clinical Worse Outcome. Antibiotics. 2025;14(7):724. DOI: 10.3390/antibiotics14070724. DOI: https://doi.org/10.3390/antibiotics14070724

6. Saleem MN, Mir A, Ullah U, et al. The Association of Wagner Classification, Microbial Resistance, Immune Markers, and Glycemic Control With Diabetic Foot Ulcer Severity: A Multi-disciplinary Approach to Predict Severity and Outcome. Cureus. 2025;17(8):e90914. DOI: 10.7759/cureus.90914. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.90914

7. Huang Y, Tang Y, Zhao X, Xu M, Chen M. Novel insights into the role of gut microbiota and its metabolites in diabetic chronic wounds. FASEB J. 2025;39(1):e70316. DOI: 10.1096/fj.202401478RR. DOI: https://doi.org/10.1096/fj.202401478RR

8. Shivani Reddy P, Durai Singh, C., Kumar, S., & Muthusamy, R.. Prevalence and Antibiotic Resistance of Klebsiella pneumoniae in Diabetic Foot Ulcer. Cureus. 2024;16(8), e67824. DOI: 10.7759/cureus.67824. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.67824

9. Huy TX. Overcoming Klebsiella pneumoniae antibiotic resistance: new insights into mechanisms and drug discovery. Beni-Suef Univ J Basic Appl Sci. 2024;13:8. DOI: 10.3390/bacteria5010009. DOI: https://doi.org/10.1186/s43088-024-00470-4

10. Golovakha M, Klyatsky Yu, Kozhemyaka M, Maslennikov S, Kosylo V. Justification of the complex treatment of purulous complications of foot injuries in patients with diabetes mellitus. East Ukr Med J. 2024;12(2):359-368. DOI: 10.21272/eumj.2024;12(2):359-68. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(2):359-368

11. Polyovyy VP, Khorshani B, Petrynych VV, Kyfyak PV, Tkachuk OV, Sydorchuk RI. Features of the early process in diabetic foot syndrome. Khark. Surg. Sch. [Internet]. 2020Feb.28 [cited 2026Jun.10];0(2):21-5. DOI: 10.37699/2308-7005.2.2020.04. DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2020.04

12. Waghmare S, Meshram H, Mahey R, Shetty T, Singh A. Evaluation and management of diabetic foot according to Wagner’s classification. Int J Surg. 2019;3(3):197-201. DOI: 10.33545/surgery.2019.v3.i4d.239. DOI: https://doi.org/10.33545/surgery.2019.v3.i4d.239

13. Mrozikiewicz-Rakowska B, Jawień A, Szewczyk M, Sopata M, Korzon-Burakowska A, Dziemidok P, et al. [Management of a patient with diabetic foot syndrome - guidelines of the Polish Wound Management Association 2021: part 1]. Leczenie Ran. 2021;18(3):71-114. DOI: 10.15374/LR20015011.

14. Malka M, Krakowiecki A, Chojak M, Pławski M, Wądołek M, Wołowicz A, et al. The Pathogen Isolates in Chronic Wound Infections in Poland. Pol J Microbiol. 2023 Jun 14;72(2):133-42. DOI: 10.33073/pjm-2023-014. DOI: https://doi.org/10.33073/pjm-2023-014

15. Shah P, Inturi R, Anne D, Jadhav D, Viswambharan V, Khadilkar R, et al. Wagner’s Classification as a Tool for Treating Diabetic Foot Ulcers: Our Observations at a Suburban Teaching Hospital. Cureus. 2022 Jan 22;14(1). DOI: 10.7759/cureus.21501. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.21501

16. Gandhi C, Kadam P, Kamepalli V, Kadam Y. PEDIS grading and its role in diabetic foot ulcer management. International Surgery Journal. 2019 Jun 29;6(7):2548. DOI: 10.18203/2349-2902.isj20192990. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20192990

Завантаження

Опубліковано

2026-09-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження

Як цитувати

Мікробіологічна характеристика виразкових уражень при цукровому діабеті 2 типу з урахуванням класифікаційної моделі Wagner. (2026). Вісник медичних і біологічних досліджень, 3, 16-21. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2026.3.16511