ВИВЧЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО СКЛАДУ ACHILLEA PTARMICA L. СОРТУ ПЕРЛИНА

І. С. Дахим; Л. В. Слободянюк; В. О. Сітовська

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i2.16017

Автор(и)

І. С. Дахим ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0000-0003-3806-626X (неавтентифікований)
Л. В. Слободянюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0000-0002-0400-1305 (неавтентифікований)
В. О. Сітовська ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0009-0005-9947-3004 (неавтентифікований)

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i2.16017

Ключові слова:

Achillea ptarmica L.; квітки; вуглеводи; гравіметричний метод; ГХ/МС – спектрометричний метод.

Анотація

Вступ. Деревій цілолистий належить до багаторічних трав'янистих рослин родини айстрові. Дана рослина застосовується у народній медицині як кровоспинний, ранозагоювальний та знеболюючий засіб. Його використовують при виразковій хворобі шлунка, при туберкульозі легень, геморої, маткових кровотечах, зубному болі, а також для загоювання ран і виразок. Основними компонентами A. ptarmica є флавоноїди, ефірні олії та алкіламіни (зокрема, ізобутиламіди ненасичених жирних кислот). Ці сполуки зумовлюють протизапальні, анестезуючі та спазмолітичні властивості рослини. Оскільки у доступних нам джерелах літератури ми не знайшли інформації щодо вмісту сполук первинного синтезу – а саме, вуглеводів у деревію цілолистому квітках, тому актуальним було дослідити вуглеводний склад даної рослини. Мета дослідження – визначити якісний склад та кількісний вміст вуглеводів у квітках деревію цілолистого сорту Перлина. Методи дослідження. Матеріалом для досліджень були квітки культивованої рослини – деревію цілолистого сорту Перлина, які заготовляли у період масового цвітіння у червні-липні 2025 року на території Тернопільської області. Компонентний склад та кількісний вміст вуглеводів визначали гравіметричним та ГХ/МС методами. Результати й обговорення. Результати проведених досліджень свідчать, що у квітках деревію цілолистого сорту Перлина вміст пектинових речовин становив (3,75 ± 0,02) %, а вміст водорозчинних полісахаридів – (5,14 ± 0,03) %. Склад цукрів квіток цієї рослини характеризується переважанням у кількісному співвідношенні моноцукрів глюкози (47,31 мг/г), ксилози (36,31 мг/г), галактози (24,06 мг/г), дицукру сахарози (3,98 мг/г), а також інозитолу (2,17 мг/г). Висновки. Встановлено вміст ВРПС та ПР у квітках деревію цілолистого гравіметричним методом. Кількісний вміст та компонентний склад полісахаридів визначали методом ГХ/МС. Проведені дослідження свідчать, що досліджуваний вид є перспективним для подальшого фармакогностичного і фармакологічного вивчення.

Посилання

Gharibi, S., Tabatabaei, B. E. S., Saeidi, G., Goli, S. A. H., & Talebi, M. (2013). Total phenolic content and antioxidant activity of three Iranian endemic Achillea species. Industrial Crops and Products, 50, 154–158. ttps://doi.org/0.1016/j.indcrop.2013.07.038

Harna, S. V., Vladymyrova, I. M., Burda, N. B., et al. (2016). Modern phytotherapy: a textbook. Madryd Printing House. 580 p. [in Ukrainian].

Dudas, M., Danihelka, J., & Elias, P. (2017). Achillea ptarmica (Asteraceae), a scarce and less known species of the Slovak flora. Thaiszia – Journal of Botany, 27(2), 95–109.

Awang, D. V. C. (2019). Tyler’s herbs of choice: The therapeutic use of phytomedicinals. CRC Press, 296 p.

Danihelka, J., Slavik, B., & Stepankova, J. (2004). Achillea L. – rebrícek. In Kvetena Ceske Republiky. Academia. Praha, 7, 187–215.

Kuzyarin, O. T. (2010). Vascular plants of the territory of the "Bilohorshcha" peat bog (Lviv). Scientific Principles of Biodiversity Conservation, 1(8), 1, 75–90. [in Ukrainian].

Veryser, L., Taevernier, L., Wynendaele, E., Verheust, Y., Dumoulin, A., & de Spiegeleer, B. (2017). N-alkylamide profiling of Achillea ptarmica and Achillea millefolium extracts by liquid and gas chromatography – mass spectrometry. Journal of Pharmaceutical Analysis, 7(1), 34–47. https://doi.org/10.1016/j.jpha.2016.09.005.

Althaus, J. B., Kaiser, M., Brun, R., & Schmidt, T. J. (2014). Antiprotozoal activity of Achillea ptarmica (Asteraceae) and its main alkamide constituents. Molecules, 19(5), 6428–6438. https://doi. org/10.3390/molecules19056428.

Freysdottir, J., Logadottir, O. T., Omarsdottir, S. S., Vikingsson, A., & Hardardottir, I. (2016). A polysaccharide fraction from Achillea millefolium increases cytokine secretion and reduces activation of Akt, ERK and NF-κB in THP-1 monocytes. Carbohydrate Polymers, 143, 131–138. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2016.02.017.

Stoiko, L., Dakhym, I., Pokotylo, O., & Marchyshyn, S. (2017). Polysaccharides in Centaurium erythraea Rafn. International Journal of Research in Ayurveda and Pharmacy, 8(2), 252–255. https://doi. org/10.7897/2277-4343.082122.

Anzina, K. M., & Gudzenko, A. V. (2022). Study of the polysaccharide content in Teucrium chamaedrys L. and Teucrium montanum L. herb. Pharmacology and Drug Toxicology, 16(2), 131–135. https://doi. org/10.33250/16.02.131 [in Ukrainian].

Solodovnychenko, N. M., Zhuravlov, M. S., & Kovaliov, V. M. (2001). Medicinal plant raw materials and phytopharmaceuticals. NFaU; Zoloti storinky, 408 p. [in Ukrainian].

Momot, T., Dakhym, I., Marchyshyn, S., & Slobodyaniuk, L. (2024). Study of the carbohydrate composition in the underground organs of the couch grass. Annals of Mechnikov’s Institute, 1, 27–31. https:// doi.org/10.5281/zenodo.10838646.

State Pharmacopoeia of Ukraine (Vol. 3). (2014). State Enterprise "Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center for Quality of Medicines". [in Ukrainian].

Matsehorova, O. Ye., & Odintsova, V. M. (2025). Study of the monosaccharide composition of Myrtus communis leaves. In Education, science and practice in the context of the development of the pharmaceutical industry (pp. 168–170). IFNMU. [in Ukrainian].

Kyslychenko, O. A., Protska, V. V., & Zhuravel, I. O. (2018). Investigation of carbohydrates of the herb of some Hosta species. Mechanisms of development of pathological processes and diseases and their pharmacological correction (p. 109). NFaU. [in Ukrainian].

Slobodianiuk, L., Budniak, L., Feshchenko, H., Sverstiuk, A., & Palaniza, Y. (2022). Quantitative analysis of fatty acids and monosaccharides composition in Chamerion angustifolium L. by GC/MS method. Pharmacia, 69(1), 167–174. https://doi. org/10.3897/pharmacia.69.e76687.

Iosypenko, O. O., & Kyslychenko, V. S. (2022). Investigation of monosaccharide composition of zucchini leaves by GC/MS and determination of their antimicrobial activity. Annals of Mechnikov’s Institute, 3, 32–37. https:// doi.org/10.5281/zenodo.7070973 [in Ukrainian].

Chen, Y., Xie, M. Y., Wang, Y. X., Nie, S. P., & Li, C. (2009). Analysis of the monosaccharide composition of purified polysaccharides in Ganoderma atrum by capillary gas chromatography. Phytochemical Analysis, 20(6), 503–510. https://doi.org/10.1002/pca.1153.

Nosenko, O. M., & Novikova, O. V. (2020). Inositols in reproductive medicine. Reproductive Endocrinology, 56, 23–34. https://doi.org/10.18370/2309- 4117.2020.56.23-34.

Lovegrove, A., Edwards, C. H., De Noni, I., et al. (2015). Role of polysaccharides in food, digestion and health. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 57(2), 237–253. https://doi.org/10.1080/104083 98.2014.939263.

Budniak, L., Slobodianiuk, L., Marchyshyn, S., & Ilashchuk, P. (2021). Determination of polysaccharides in Gentiana cruciata L. herb. Pharmacologyonline, 2, 1473–1479.