ОСОБЛИВОСТІ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ СИНДРОМІ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9807Ключові слова:
синдром тривалого стиснення, вільнорадикальне окиснення, кров, печінкаАнотація
Вступ. Особливий інтерес дослідників до вивчення особливостей вільнорадикального окиснення при синдромі тривалого стиснення (СТС) пов’язаний з тим, що в генезисі порушення проникності капілярів і набряку в ході розвитку процесу одним із найважливіших механізмів є посилення генерації вільних радикалів.
Мета дослідження – вивчити в динаміці показники вільнорадикального окиснення у крові та печінці щурів на моделі ендотоксикозу, що формується за умов синдрому тривалого стиснення.
Методи дослідження. Досліди проведено на 40 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях. Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин внаслідок стиснення м’яких тканин лівої тазової кінцівки протягом 4 год у спеціальному пристрої. Площа стискальної поверхні становила 4 см2, а сила компресії – 4,25 кг/см2. При цьому цілісність великих судин і кісткових структур нижньої кінцівки зберігалась. Таким чином, у тварин моделювався синдром тривалого стиснення середнього ступеня. У сироватці крові й печінці визначали вміст гідропероксидів ліпідів (ГПЛ), концентрацію ТБК-активних продуктів (ТБК–АП). Рівень продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові визначали цитофлуориметрично.
Результати й обговорення. Результати досліджень вказують на активацію процесів вільнорадикального окиснення як у сироватці крові, так і в печінці щурів у динаміці розвитку СТС. Встановлено достовірне збільшення продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові тварин у всі доби спостереження, вірогідні зміни показників первинної і вторинної пероксидації ліпідів. При порівнюванні змін концентрації первинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові й супернатанті гомогенату печінки щурів з експериментальним СТС виявлено односпрямовані зміни концентрації ГПЛ у досліджуваних біологічних рідинах з їх переважанням у печінці на 3–14 доби. Зіставлення концентрації ТБК-АП у крові й печінці тварин у динаміці розвитку СТС свідчило також про односпрямоване підвищення досліджуваного показника на 3–7 доби з наступним зниженням на 14-ту добу. Слід зауважити, що на 3-тю добу концентрація ТБК-АП переважала в гомогенаті печінки, тоді як на 14-ту добу рівень даного показника був на 16,9 % меншим у печінці відносно крові.
Висновок. При експериментальному синдромі тривалого стиснення активація процесів вільнорадикального окиснення характеризується зростанням продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові щурів у всі доби спостереження, а також достовірними змінами показників первинної і вторинної пероксидації ліпідів у крові та гомогенаті печінки порівняно з контрольною групою.
Посилання
Zarubina, I.V., Yunusov, I.A., Shabanov, P.D. (2010). Znachenie individualnoy ustoychivosti k gipoksii dlya techeniya tyazheloy kompressionnoy travmy [The value of individual resistance to hypoxia for a severe compressive trauma]. Patologicheskaya fiziologiya i eksperimentalnaya terapiya – Pathological Physiology and Experimental Therapy, 3, 24-29 [in Russian].
Samsonova, E.N., Efremov, A.V., Tsyrendorzhiev, D.D., Radustov, V.Yu. (2005). Soderzhanie bakterialnogo lipopolisaharida v dinamike dekompressionnogo perioda eksperimentalnogo sindroma dlitelnogo sdavleniya [Content of bacterial lipopolysaccharide in the dynamics of the decompression period of the experimental long-term compression syndrome]. Dalnevostochnyy med. zhurn. – Far Eastern Med. Journ., 1, 15-17 [in Russian].
Radustov, V.Yu., Tsyrendorzhiev, D.D., & Tsyrenova, H.B. (2011). Strukturnye izmeneniya legkih i funktsionalnoe sostoyanie legochnykh makrofagov v dinamike dekompressionnogo perioda eksperimentalnogo sindroma dlitelnogo sdavleniya [Structural changes in the lungs and the functional state of lung macrophages in the dynamics of the decompression period of the experimental syndrome of prolonged compression]. Byulleten SO RAMN – Bulletin of the SB RAMS, 31(1), 27-33 [in Russian].
Trukhan, A.P., Zhidkov, S.A., & Korik, V.E. (2013). Razrabotka metodiki modelirovaniya sindroma dlitelnogo sdavleniya [Development of the technique of simulation of long-term compression syndrome]. Voennaya meditsina – Military Medicine, 3, 105-107 [in Russian].
Magomedov, K.K. (2013). Korrektsiya perftoranom strukturno-funktsionalnogo gomeostaza pri sindrome dlitelnogo sdavlivaniya [Correction of perfluorane of structural-functional homeostasis in prolonged squeezing syndrome]. Rostov-on-Don, 2013 [in Russian].
Nechaev, E.A., Revsky, A.K., & Savitsky, G.G. (1993). Sindrom dlitelnogo sdavleniya: Rukovodstvo dlya vrachey [Syndrome of prolonged compression: Manual for doctors]. Moscow: Medicine [in Russian].
Rubinstein, I., Abassi, Z., Coleman, R., et al. (1998). Involvement of the nitric oxide system in the experimental muscle crush injury. J. Clin. Invest., 101 (6), 1325-1333.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. (1986). Council of Europe. Strasbourg, 123, 52.
Mironchik, V.V. (1984) Sposob opredeleniya gidroperekisey lipidov v biologicheskih tkanyah [A method for determining lipid hydroperoxides in biological tissues]. Certificate of the USSR No. 1084681, MKI G 33/48, No. 3468369/2813, BUL. 13 [in Russian].
Korobeinikova, E.N. (1989). Modifikatsiya opredeleniya POL v reaktsii s TBK [Modification of the determination of the LPO in the reaction with TBK]. Lab. Delo – Laboratory Work, 7, 8-9 [in Russian].
Bass, D.A., Parce, J.W., & Dechatelet, L.R.,(1983). Flow cytometric studies of oxidative product formation by neutrophils: a graded response to membrane stimulation. J. Immunol., 130 (4), 1910-1917.
Shugaeva, K.Ya. (2012). Sovremennye aspekty patogeneza sindroma dlitelnogo sdavleniya v klinike i eksperimente [Modern aspects of pathogenesis of long-term compression syndrome in a clinic and an experiment]. Izv. Dagest. gos. ped. un-ta. Estestv. i toch. nauki – News of Dagest State Pedagogical University. Natural Sciences and Exact Science, 2, 96-100 [in Russian].
Trukhan, A.P. (2014). The evaluation of the effectiveness of tourniquet application as a component of the first aid in the crush syndrome. Report 1: changes in biochemical parameters. Novosti Khirurgii, (3), 280-385.
