ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, ЯКІ МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВОГО ОБМІНУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9783Ключові слова:
діти, народжені з великою масою тіла, фосфорно-кальцієвий обмін, вітамін D, фосфор, кальцій, лужна фосфатазаАнотація
Вступ. Вітамін D відіграє ключову роль в обміні кальцію та фосфору і важливу роль у метаболізмі, тому є необхідним для розвитку дитини.
Мета дослідження – вивчити особливості фосфорно-кальцієвого гомеостазу та забезпечення вітаміном D у дітей раннього віку, народжених з великою масою тіла.
Методи дослідження. У дослідження було включено 82 дитини віком від 3 до 6 місяців та масою тіла при народженні понад 2500 г, гестаційний вік 37 тижнів і більше.
У разі виявлення порушення фосфорно-кальцієвого гомеостазу і забезпечення 25-ОН вітаміном D3 (25(ОH) D3), з метою усунення головних симптомів захворювання з боку кісткової, нервової та інших систем організму дитини і нормалізації показників фосфорно-кальцієвого обміну в дітей, проводили корекцію препаратами вітаміну D3 відповідно до протоколу Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2005 р. № 9.
Результати й обговорення. З метою оцінки забезпеченості 25(OH)D3 у дітей, хворих на вітамін D-дефіцитний рахіт, у сироватці крові визначали концентрацію 25(OH)D3 як маркера гормональної ланки ремоделювання кісткової тканини. Між показником кальцію в сироватці крові після лікування та рівнем 25(ОН)D3 після лікування існував достовірний прямий помірний зв’язок (R=0,560; p=0,0126) тільки у хлопчиків. Між показником лужної фосфатази в сироватці крові після лікування та рівнем 25(ОН)D3 після лікування відзначали достовірний зворотний сильний зв’язок (R=-0,555; p<0,001). Тобто при більшому вмісті лужної фосфатази після лікування спостерігали тенденцію до зменшення рівня 25(ОН)D3.
Висновки. Діти, народжені з великою масою тіла (понад 4000 г), мають дефіцит вітаміну D3 порівняно з дітьми, народженими з нормальною масою тіла. Маса тіла при народженні й у момент обстеження корелює з рівнем вітаміну D3 і є фактором ризику дефіциту вітаміну D3(негативна кореляція). У результаті проведеної корекції недостатності вітаміну D3 є позитивна динаміка.
Посилання
Winzenberg, T., Powell, S., Shaw, K.A., & Jones, G. (2011). Effects of vitamin D supplementation on bone density in healthy children: systematic review and meta-analysis. BMJ., 342, 7254
National Center for Health Statistics. Revised analytic note for NHANES 2000–2006 and NHANES III (1988–1994) 25-hydroxyvitamin D analysis. November 2010 [Electronic resource]. Mode access: :www.cdc.gov/nchs/data/nhanes/nhanes3/VitaminD_analyticnote.pdf. Accessed August 1, 2018/
Ross, A.C., Manson, J.E., Abrams, S.A., & Aloia, J.F. (2011). The 2011 report on dietary reference intakes for calcium and vitamin D from the Institute of Medicine: what clinicians need to know. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96 (1), 53
Bouillon, R., Jameson, J.L., & De Groot, L.J. (2010). Vitamin D: from photosynthesis, metabolism and action to clinical applications. In: Endocrinology, Saunders Elsevier, Philadelphia.
Girgis, C.M., Clifton-Bligh, R.J., & Hamrick, M.W. (2013). The roles of vitamin D in skeletal muscle: form, function, and metabolism. Endocr. Rev., 34, 33-34.
Heaney, R.P., Recker, R.R., Grote, J., Horst, R.L., & Armas, L.A. (2011). Vitamin D(3) is more potent than vitamin D(2) in humans. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96 (3), 447
Mondestin, M.A., Ananth, C.V., Smulian, J.C., & Vintzileos A.M. (2002). Birth weight and fetal death in the United States: the effect of maternal diabetes during pregnancy. Am. J. Obstet. Gynecol., 187 (4), 922-926.
Heaney, R.P., Heaney, R.P., Recker, R.R., Grote, J., Horst, R.L., & Armas, L.A. (2011). Vitamin D(3) is more potent than vitamin D(2) in humans. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96 (3), 447
Earthman, C.P., Beckman, L.M., Masodkar, K., & Sibley, S.D. (2012). The link between obesity and low circulating 25-hydroxyvitamin D concentrations: considerations and implications. International Journal of Obesity, 36 (3), 387-396.
Shimada, T., Hasegawa, H., & Yamazaki, Y. (2014). FGF-23 is a potent regulator of vitamin D metabolism and phosphate homeostasis. J. Bone Miner. Res., 19, 429.
Holick, M.F. (2012). The D-lemma: To Screen or Not to Screen for 25-Hydroxyvitamin D Concentrations. Clin. Chem., 56 (5), 729-731.
Braegger, С., Campoy, С., & Colomb, V. (2013). Vitamin D in the healthy European paediatric population. ESPGHAN Committee on Nutrition. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 56 (6), 692-701.
Murad, M.H., Elamin, K.B., & Abu Elnour, N.O. (2011). Clinical review: The effect of vitamin D on falls: a systematic review and meta-analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96, 2997.
Van Horn, L.V., Bausermann, R., & Affenito, S. (2011). Ethnic differences in food sources of vitamin D in adolescent American girls: the National Heart, Lung, and Blood Institute Growth and Health Study. Nutr Res., 31 (8), 579-585.
