ВПЛИВ РЕСВЕРАТРОЛУ НА ЦИТОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ У ЩУРІВ, ОТРУЄНИХ БЕНЗОАТОМ НАТРІЮ

Н. Р. Нечай; Л. С. Фіра

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i3.16796

Автор(и)

Н. Р. Нечай ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
Л. С. Фіра ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i3.16796

Ключові слова:

бензоат натрію; ресвератрол; цитолітичні процеси; органоспецифічні ензими; білі щури

Анотація

Вступ. Натепер у харчовій промисловості широко застосовують спектр хімічних добавок, серед яких одним із найпоширеніших консервантів є Е211 – натрію бензоат (натрієва сіль бензойної кислоти). Допустима добова норма споживання для людини < 5 мг/кг маси тіла. У разі перевищення допустимої норми споживання бензоат натрію токсично діє на печінку й нирки, провокує загострення симптомів астми. Мета дослідження – вивчити вплив ресвератролу на проникність клітинних мембран після отруєння щурів бензоатом натрію. Методи дослідження. Дослідження проводили на 42 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях із дотриманням усіх правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин. Піддослідних щурів розділили на 3 групи. Першу групу становили інтактні щури, шури другої групи отримували щоденно бензоат натрію (БН) у дозі 30 мг/кг маси тіла. Третій групі щурів, на тлі отруєння бензоатом натрію, уводили інтрагастрально Ресверазин (діюча речовина – ресвератрол) у дозі 20 мг/кг маси тіла. Тварин піддавали евтаназії під тіопенталовим знеболенням (60 мг/кг). Виводили щурів з експерименту через 14, 21 та 28 днів від початку введення натрію бензоату та ресвератролу. Цитолітичні процеси в щурів оцінювали за активністю аланін- і аспартатамінотрансферази (далі – АЛТ й АСТ), гама-глутамілтранспептидази (далі – ГГТП) і еритроцитарним індексом інтоксикації (далі – ЕІІ). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми “STATISTICA 13”. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними значеннями визначали за критерієм Манна – Вітні. Результати й обговорення. Отруєння щурів бензоатом натрію в дозі 30 мг/кг маси тіла призводило до прогресування підвищення активності АЛТ, АСТ та ГГТП в сироватці крові протягом усього експерименту. Найвищу активність зареєстровано через 28 діб від початку отруєння (АЛТ – в 1,6 раза, АСТ та ГГТП – у 2,4 раза перевищувала даний показник в інтактних щурів). Застосування ресвератролу призвело до зниження активності даних ензимів у сироватці крові. У печінці щурів спостерігалось зниження активності АЛТ, АСТ та ГГТП після отруєння бензоатом натрію. Ресвератрол проявив ефективний вплив на дані показники, підвищив їх у печінці практично до рівня норми. Під впливом бензоату натрію підвищилась проникність еритроцитарних мембран (на 47 % у кінці експерименту). Відмічено позитивний вплив ресвератролу на даний показник, після його застосування ЕІІ поступово знижувався і через 28 діб від початку отруєння БН він удвічі був меншим від такого в отруєних щурів. Висновки. Результати досліджень показали, що отруєння щурів БН у дозі 30 мг/кг призвело до зміни проникності плазматичних мембран гепатоцитів і еритроцитів. Відмічено позитивний вплив ресвератролу на проникність цитоплазматичних мембран у щурів, отруєних консервантом, на що вказує нормалізація активності органоспецифічних ензимів як у сироватці крові, так і в печінці дослідних тварин, а також зменшення проникості еритроцитарної мембрани. Отримані дані є підґрунттям для подальших досліджень даного антиоксиданта за умов отруєння щурів різними токсикантами.

Посилання

1. Yadav, A., Kumar, A., Das, M., & Tripathi A. (2016). Sodium benzoate, a food preservative, affects the functional and activation status of splenocytes at non-cytotoxic dose. Food Chem Toxicol. 88, 40–7. https://doi.org/10.1016/j.fct.2015.12.016 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2015.12.016

2. Sharma, P., Maithani, M., Gupta, V., & Bansal P. (2020). Ayurvedic formulations containing benzoic and ascorbic acids as additives: benzene formation during storage and impact of additives on quality parameters. J Complement Integr Med., 18 (1), 59–65. https://doi.org/10.1515/jcim-2020-0012 DOI: https://doi.org/10.1515/jcim-2020-0012

3. World Health Organization. Evaluation of certain food additives and contaminants. World Health Organ Tech Rep Ser 2013; 1–75.

4. Oloye, F. F. (2019). Spectroscopic investigation of the mixture of ascorbic acid and sodium benzoate. Sci J Chem. 7 (3), 62–66. https://doi.org/10.11648/j.sjc.20190703.12 DOI: https://doi.org/10.11648/j.sjc.20190703.12

5. Bavykina, M. L., Vyshnevska, L. I., Osolodchenko, T. P., & Megalinsky, V. L. (2016). Research on the antimicrobial activity of preservatives for the purpose of developing a vaginal gel, Management, economics and quality assurance in pharmacy, 1, 8–13. https://doi.org/10.24959/uekj.16.3 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24959/uekj.16.3

6. Nechay, N. R., Fira, V. D., Kachur, O. I., & Fira, L. S. (2025). Oxidative stress indices in rats poisoned with high doses of sodium benzoate. Medical and clinical chemistry, 27 (1), 25–33. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1.15421 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1.15421

7. Nechay, N. R., Fira, V. D., Garlitska, N. I., & Fira, L. S. (2025). Membrane destructive processes in rats after their damage by increased doses of sodium benzoate. Achievements of clinical and experimental medicine, 2, 121–128. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i2.15317 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i2.15317

8. Carter, L. G., D’Orazio, J. A., & Pearson, K. J. (2014). Resveratrol and cancer: focus on in vivo evidence. Endocr Relat Cancer, 21 (3), 209–25. https://doi.org/10.1530/ERC-13-0171 DOI: https://doi.org/10.1530/ERC-13-0171

9. Hu, Y., Chen, D., Zheng, P., Yu, J., He, J., Mao, Xn., & Yu, B. (2019). The Bidirectional Interactions between Resveratrol and Gut Microbiota: An Insight into Oxidative Stress and Inflammatory Bowel Disease Therapy. Biomed Res Int., 5403761. https://doi.org/10.1155/2019/5403761 DOI: https://doi.org/10.1155/2019/5403761

10. Sokolova, L. K., Pushkarev, V. M., & Tronko, M. D. (2020). Effects of resveratrol in normal and various pathologies. Endocrinology, 25 (1), 76–88. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.76 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.76

11. Gross, D., & Tolba, R. Ethics in animal-based research (2015). Eur. Surg. Res., 55 (1–2), 43–57. https://doi.org/10.1159/000377721 DOI: https://doi.org/10.1159/000377721

12. Thomas L. Alanine aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase (AST). (1998). Clinical Laboratory Diagnostics. 1st ed. Frankfurt: TH‑Books Verlagsgesellschaf, 55–65.

13. Vlizlo, V. V., Fedoruk, R. S., & Ratych, I. B. (2012). Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine: a reference book. Lviv: Spolom, 764. [in Ukrainian].

14. Shepanskiy, B. F. (2018). The state of endogenous intoxication under the conditions of the development of experimental bronchial asthma. Clinical and experimental pathology, 17 (1), 113–116. https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.1.63.2018.21 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.1.63.2018.21

15. Eroğlu, Ö., & Yuksel, S. (2019). Statistical method selection in medical research. Soc. Sci. Stud. J., 5 (29), 364–71. doi:10.26449/sssj.1219 DOI: https://doi.org/10.26449/sssj.1219

16. Ketsa, O. V., & Kapitanchuk, I. Yu. (2021). Biochemical markers of the functional state of the hepatobiliary system of rats under the influence of laser irradiation and ω-3 polyunsaturated fatty acids. The Animal Biology, 23 (4), 43–48. https://doi.org/10.15407/animbiol23.04.043 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/animbiol23.04.043

17. Nesteruk, S. O., & Klishch, I. M. (2023). Endogenous intoxication indicators in rats under conditions of chronic alcohol intoxication. Medical and clinical chemistry, 25 (1), 29–32. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i1.13713 DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i1.13713

18. Partsey, Kh. Yu., & Lykhatsky, P. H. (2024). The state of erythrocyte membranes and endogenous intoxication of erythrocytes under the conditions of energy drink consumption. Medical and Clinical Chemistry, 26 (1), 35–39. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14595 DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14595