СИСТЕМНІ ПРОЯВИ ПОЛІТРАВМИ НА ТЛІ ПЛАСТИКИ МʼЯКИХ ТКАНИН, ВИКОНАНОЇ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ПЕРІОДУ

С. М. Кучабський

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i2.16141

Автор(и)

С. М. Кучабський ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0009-0004-4011-1132 (неавтентифікований)

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i2.16141

Ключові слова:

Нанесення ПМТ через 7 діб посттравматичного періоду супроводжується меншими сумарними системними порушеннями в організмі, що може стати новим напрямком у хірургічному відновлення дефектів мʼяких тканин на тлі політравми.

Анотація

Вступ. В умовах сучасної війни найчастіше зустрічаються поєднані травми, у структурі яких перше місце посідають пошкодження кінцівок з дефектами м’яких тканин. Незважаючи на впровадження сучасних технологій лікування, функціональні результати лікування поранених з рановими дефектами м’яких залишаються незадовільними у майже половини з них. Існує думка, що одним із чинників вибору оптимального методу реконструкції є загальний стан пораненого, зумовлений системними порушеннями, повʼязаний з основною травмою. Мета дослідження – зʼясувати особливості системних проявів політравми на тлі пластики мʼяких тканин, виконаної в різні терміни посттравматичного періоду. Методи дослідження. Експерименти проведено на статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар. У першій серії експериментів в умовах тіопентало-натрієвого наркозу у щурів моделювали краніоскелетну травму (КСТ) та пластику мʼяких тканин (ПМТ), яких виводили з експерименту через 14 діб. контролем були інтактні щури. У другій серії експериментів в окремих групах щурів на тлі КСТ виконували ПМТ через 1, 3, 7 та 14 діб посттравматичного періоду. Контролем для них стали щурів з КСТ. Щурів виводили з експерименту в термін, що відповідав 14 добі після моделювання ПМТ. Інтенсивність системних порушень оцінювали на основі визначення в екстракті гомогенату печінки, нирок та шкіри малонового діальдегіду (МДА). Результати й обговорення. Встановлено, що моделювання ПМТ через 14 діб посттравматичного періоду порівняно з контролем викликало збільшення вмісту МДА у печінці, нирках та шкірі. У щурів, яким моделювали лише КСТ вміст МДА у досліджуваних органах досягав свого максимуму через 14 діб посттравматичного періоду й поступово знижувався до 28 доби не досягаючи рівня контролю. У щурів з ПМТ, виконаною через 1 добу після КСТ, вміст МДА у печінці, нирках та шкірі порівняно із групою, в якій моделювали лише КСТ ставав більшим. Після ПМТ, виконаної через 3 і 7 діб після КСТ, ступінь зростання МДА в печінці, нирках і шкірі поступово знижувався і ставав найменшим після 7-добової пластики. Однак виконання пластики через 14 діб після КСТ супроводжувалося повторним зростанням вмісту МДА в досліджуваних органах. Висновок. Нанесення ПМТ через 7 діб посттравматичного періоду супроводжується меншими сумарними системними порушеннями в організмі, що може стати новим напрямком у хірургічному відновлення дефектів мʼяких тканин на тлі політравми.

Посилання

Khomenko, I. P., Korol, S. O., Khalik, S. V., Shapovalov, V. Y., Yenin, R. V., Нerasimenko, O. S., & Tertyshnyі, S. V. (2021). Clinical and Epidemiological analysis of the structure of combat surgical injury during Antiterrorist operation / Joint Forces Operation. Ukrainian Journal of Military Medicine, 2(2), 5–13. 10.46847/ ujmm.2021.2(2)-005. [in Ukrainian].

Soni, K. D., Bansal, V., Arora, H., Verma, S., Wärnberg, M. G., & Roy, N. (2022). The State of Global Trauma and Acute Care Surgery/Surgical Critical Care. Critical care clinics, 38(4), 695–706. DOI: 10.1016/j. ccc.2022.06.011.

Kostiuk, V. P., & Tsvyakh, A. I. (2023). Polytrauma: causes and rehabilitation during the late stages of a traumatic illness. Hospital Surgery. Journal Named by L.Ya. Kovalchuk, (1), 63–68. 10.11603/2414-4533.2023. 1.13814. [in Ukrainian].

Tsymbalyuk, V. I. (Ed.). (2021). Atlas of combat surgical trauma (experience of the anti-terrorist operation. Collegium. [in Ukrainian].

Khomenko, I. P., Verba, A. V., Khoroshun, E. M.(2016) Characteristics of combat surgical trauma, shortcomings and achievements in the treatment of the wounded and injured in the conditions of an anti-terrorist operation. Science and practice, (1–2), 27–31. [in Ukrainian].

Korol, S. O. (2016). Fire and mine-explosive injuries of the limbs in the system of providing assistance to the wounded during the anti-terrorist operation. In Collection of scientific works XVII congress of orthopaedics and traumatologists of ukraine (pp. 27–28). [in Ukrainian].

Korol, S. O., Bespalenko, A. A. (2015) The use of modern methods specialized trauma treat the wounded with gunshot fractures long bones IV level of provision health care). Chronicle of traumatology and orthopedics,1–2, 28–30. [in Ukrainian].

Kozusko, S. D., Liu, X., Riccio, C. A., Chang, J., Boyd, L. C., Kokkalis, Z., & Konofaos, P. (2019). Selecting a free flap for soft tissue coverage in lower extremity reconstruction. Injury, 50(5), S32–S39. https://doi. org/10.1016/j.injury.2019.10.045

Franco, M. J., Nicoson, M. C., Parikh, R. P., & Tung, T. H. (2017). Lower Extremity Reconstruction with Free Gracilis Flaps. Journal of reconstructive microsurgery, 33(3), 218–224. https://doi.org/10.1055/s-0036-1597568

Sushko, Y. I., Hudyma, A.A., & Zachepa O.A. (2022). Influence of cranioskeletal trauma on the manifestations of cytolytic Syndrome in conditions of cranioskeletal trauma in rats of different ages. Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk, (3), 54–62. https://doi.org/10. 11603/2414-4533.2022.3.13393 [in Ukrainian].

Uhlyar, T. Y., Badiuk, M. I., Hudyma, A. A., Salii, M. I., Tsymbaliuk, H. Y., Prokhorenko, O. O., & Maika, I. A. (2023). Features of the liver’s functional state under conditions of cranio-skeletal injury combined with blunt abdominal trauma. World of Medicine and Biology, 19(83), 238. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-1-83-238-242. [in Ukrainian]

Serin, M., & Bayramicli, M. (2018). Experimental Rat Flap Models. In Issues in Flap Surgery. InTech. https://doi.org/10.5772/intechopen.69923.

Vlizlo, V. V. (Ed.) (2012) Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine. Lviv: Spolom. [in Ukrainian].

Zyablitsev, S. V., Yelsky, V. M. (2020) Traumatic disease syndromes in traumatic brain injury. Kramatorsk: Kashtan. [in Ukrainian].

Sushko, Y. I. (2025). The effect of cell therapy on the manifestations of oxidative stress in rats of different ages under conditions of cranio-skeletal trauma. Medical and Clinical Chemistry, (4), 38–47. https://doi.org/10.11603/ mcch.2410-681X.2024.i4.15118 [in Ukrainian].

Levchuk, R. D. (2024). The influence of acute bloodloss on the intensity of lipid peroxidation processes in the liver under conditions of cranio-cerebral trauma, blunt abdominal trauma and skeletal trauma in the experiment. Medical and Clinical Chemistry, (3), 77–84. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i3.14930 [in Ukrainian].

Ponomarenko, O. V. (2018). Skin grafting in the complex treatment of severe combined damages of the trunk and extremities. Achievements of biology and medicine, (2), 55–58. [In Ukrainian].

Zozulya, I.S. Volosovets, A.O. Zozulya, A.I. Traumatic injury: pre-hospital care (2023). Ukrainian Medical Journal, 158(6), 1– 4. https://doi.org/10.32471/ umj.1680-3051.158.247605 [In Ukrainian].

Kravchenko, S. P., & Sukhenko, Y. M. (2021). Conceptual analysis of the course of traumatic disease in patients against politrauma. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 4(1), 130. https:// doi.org/10.29254/2077-4214-2021-4-162-130-135 [In Ukrainian].

Izhytska, N. V., Sushko, Y. I., Hudyma, A. A., Zachepa, O. A., & Prokhorenko, O. O. (2023). Antioxidant- prooxidant balance of the kidneys in rats of different ages under conditions of experimental cranioskeletal trauma. Wiadomosci lekarskie, 76(9), 1930–1935. https:// doi.org/10.36740/WLek202309105