ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА РІВНЯ ВІДНОВЛЕНОГО ГЛУТАТІОНУ В ПОВЕРХНЕВИХ ШИЙНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ІНДУКОВАНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО КАНЦЕРОГЕНЕЗУ

Анотація

Вступ. Колоректальний рак супроводжується порушенням редокс-гомеостазу, надмірним утворенням активних форм кисню та розвитком оксидативного стресу. Антиоксидантна система забезпечує захист клітин, однак її зміни в імунних органах, віддалених від пухлини, залишаються недостатньо вивченими. Дослідження цих процесів у поверхневих шийних лімфатичних вузлах є важливим для розуміння системної відповіді організму на неопластичний процес. Мета дослідження – дослідити динаміку активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіон- пероксидази, глутатіонредуктази та рівня відновленого глутатіону в поверхневих шийних лімфатичних вузлах білих щурів за умов індукованого колоректального канцерогенезу. Методи дослідження. Дослідження виконано на 98 білих безпородних щурах-самцях. Тварини були розподілені на групи: І – інтактні тварини; ІІ – тварини, яким індукували колоректальний рак шляхом ін’єкції N,N-диметилгідразину гідрохлориду. Тривалість індукування становила 210 днів. Тварин виводили з експерименту кожні 30 днів з метою простежування динаміки змін. Ферментативну активність та рівень ВГ в гомогенатах лімфатичних вузлів визначали спектрофотометрично згідно загальноприйнятих методик. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали із застосуванням двовибіркового незалежного двостороннього t-критерію Стьюдента та за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) з пост-хок тестом Тьюкі. Результати й обговорення. За умов N,N-диметилгідразин-індукованого колоректального канцерогенезу у поверхневих шийних лімфатичних вузлах на ранніх етапах (30–90-та доба) встановлено підвищення показників антиоксидантної системи порівняно з інтактними тваринами: активність СОД зростала до 9,22 %, КТ – до 14,02 % (p<0,05), ГП – помірно підвищувалася, а концентрація ВГ також перевищувала контрольні значення. У пізні терміни (180–210-та доба) відзначалося зниження показників антиоксидантної системи відносно рівня контролю: на 210-ту добу активність СОД була меншою на 5,53 %, КТ – на 17,09 % (p<0,05), ГП – на 13,33 % (p<0,05), а рівень ВГ – на 12,14 % (p<0,05). Водночас активність ГР виявляла тенденцію до зниження без статистично значущих відмінностей. Висновки. Встановлено двофазний характер змін антиоксидантної системи – від ранньої компенсаторної активації до подальшого виснаження, що свідчить про прогресуюче порушення антиоксидантного захисту в лімфоїдній тканині при розвитку неопластичного процесу.