ВПЛИВ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.10988Ключові слова:
антифосфоліпідний синдром, вагітність, оксид азоту, гемостазАнотація
Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це автоімунне захворювання, що характеризується артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією. Він є причиною невиношування вагітності у 27–42 % випадків.
Мета дослідження – оцінити вплив L-аргініну та аміногуанідину на показники системи згортання крові й рівень тромбоцитів за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому до вагітності та на її фоні.
Методи дослідження. Антифосфоліпідний синдром моделювали на мишах-самках лінії BALB/с. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Досліджували кількість тромбоцитів, концентрацію фібриногену і показники коагулограми.
Результати й обговорення. У результаті виконаних досліджень у тварин з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності встановлено зниження кількості тромбоцитів, підвищення концентрації фібриногену, вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу і протромбінового часу, збільшення протромбінового індексу та зменшення міжнародного нормалізованого співвідношення відносно показників контрольних груп. На фоні введення L-аргініну в мишей з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності відзначено зростання кількості тромбоцитів та зниження концентрації фібриногену щодо тварин з АФС. Водночас у тварин з АФС встановлено подальше вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу, а у вагітних мишей з АФС спостерігали його подовження і збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення. При введенні аміногуанідину у тварин з АФС відмічено подальше вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу, зменшення протромбінового часу та міжнародного нормалізованого співвідношення відносно інтактних тварин. У мишей з АФС до вагітності та на її фоні спостерігали зростання протромбінового індексу при введенні аміногуанідину.
Висновки. Встановлено схильність до гіперкоагуляції та ризик тромбоутворення у самок з антифосфоліпідним синдромом, що є одним із провідних патобіохімічних аспектів невиношування вагітності при цій патології. L-аргінін сприяє відновленню показників гемокоагуляції та нормалізації кількості тромбоцитів, а аміногуанідин у мишей з антифосфоліпідним синдромом та з антифосфоліпідним синдромом на фоні вагітності призводить до прогресування змін коагулограми, що свідчать про зростання схильності до тромбоутворення.
Посилання
Klyukvina, G.G. (2007). Antifosfolipidnyy sindrom: klinicheskiye aspekty. [Antiphospholipid syndrome: clinical aspects]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Emergency Medicine, 1 (8), 17-21 [in Russian].
Khalimova, F.T., Gulin, A.V., Malysheva, Ye.V., & Nazirova, A.A. (2012). Kliniko-laboratornyye kharakteristiki antifosfolipidnogo sindroma u zhenshchin s otyagoshchennym akusherskim anamnezom [Clinical and laboratory characteristics of antiphospholipid syndrome in women with a burdened obstetric history]. Vestnik TGU – TSU Bulletin, 17 (4), 1285-1288 [in Russian].
Khalimova, F.T., Gulin, A.V., & Malysheva, Ye.V. (2012). Kharakteristika parametrov svertyvaniya krovi pri antifosfolipidnom syndrome [Characterization of blood coagulation parameters in antiphospholipid syndrome]. Vestnik TGU – TSU Bulletin, 17 (5), 1449-1451 [in Russian].
Demina, T.N., & Firsova, N.A (2016). Pokazateli sistemy gemostaza u beremennykh s preeklampsiyey na fone priobretennoy trombofilii [Indicators of the hemostatic system in pregnant women with preeclampsia against the background of acquired thrombophilia]. Mediko-sotsialnyye problemy semi – Medical and Social Problems of the Family, 21 (1), 5-11 [in Russian].
Ostryakova, Ye.V., Patrushev, L.I., & Reshetnyak, T.M. (2011). Antifosfolipidnyy sindrom i sistema fibrinoliza [Antiphospholipid syndrome and fibrinolysis system]. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya – Scientific and Practical Rheumatology, 6, 57-64 [in Russian].
Rudzevich, A.Yu. (2019). Izmeneniya gemostaza u beremennykh s trombofiliyey, vozmozhnost profilaktiki oslozhneniy beremennosti pri priobretennoy trombofilii i antifosfolipidnom sindrome [Changes in hemostasis in pregnant women with thrombophilia, the possibility of preventing pregnancy complications with acquired thrombophilia and antiphospholipid syndrome]. Scientific Review, 1, 48–54. [in Russian].
Granakopoulos, B., & Krilis, S. (2013). The pathogenesis of the antiphospholipid syndrome. The New England Journal of Medicine, 368, 1033–1044. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1112830
Krone, K.A., Allen, K.L., & McCrae, K.R. (2010). Impaired fibrinolysis in the antiphospholipid syndrome. Curr. Rheumatol. Rep., 12 (1), 53-57. DOI: https://doi.org/10.1007/s11926-009-0075-4
Ivanov, A.V. (2014). Narusheniye sistemy gemostaza pri beremennosti: kliniko-diagnosticheskiye aspekty [Violation of the hemostatic system during pregnancy: clinical and diagnostic aspects]. Laboratornaya meditsina – Laboratory Medicine, 4 (11), 60-63 [in Russian].
Madei, P., Piekha, D., & Pluta, D. (2015). Imunolohichni faktory v etiopatohenezi zvychnykh vykydniv [Immunological factors in the etiopathogenesis of habitual miscarriages]. Lvivskyi medychnyi chasopys – Lviv Medical Journal, 3, 89-95 [in Ukrainian].
Makarov, O.H. (2016). Dynamika zmin pokaznykiv systemy zsidannia krovi protiahom vahitnosti u zhinok z trombofilichnymy stanamy [Dynamics of changes in blood clotting during pregnancy in women with thrombophilic conditions]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 2 (56), 40-42 [in Ukrainian].
Zaichenko, H.V., Larianovska, Iu.B., & Deieva, T.V. (2011). Morfolohichnyi stan matky ta platsenty pry eksperymentalnomu modeliuvanni hestatsiinoho antyfosfolipidnoho syndromu na myshakh [Morphological state of the uterus and placenta in experimental modeling of gestational antiphospholipid syndrome in mice]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Almanac, 14 (4), 136-141 [in Ukrainian].
Hornytskaya, O.V. (2008). Antyfosfolipydnyy sindrom [Antiphospholipid syndrome]. Eksperymentalna ta klinichna fiziolohiia ta biokhimiia – Experimental and Clinical Physiology and Biochemistry, 1 (4), 61-70 [in Russian].
Kondratiuk, A.S., & Hrynenko, T.V. (2010). Kilkisne vyznachennia fibrynohenu v plazmi krovi turbidymetrychnym metodom z vykorystanniam antsystronu [Quantification of fibrinogen in blood plasma by turbidimetric method using ancistrone]. Fizyka zhyvoho – Physics of the Living, 18 (1), 160-163 [in Ukrainian].
Vovk, T.B., Savchuk, O.M., & Ostapchenko, L.I. (2010). Autoimunni antytila do kliuchovykh komponentiv systemy zsidannia krovi, yaki utvoriuiutsia v krovototsi pry systemnomu chervonomu vovchaku [Autoimmune antibodies to key components of the blood coagulation system that are formed in the bloodstream in systemic lupus erythematosus]. Fizyka zhyvoho – Physics of the Living, 18 (3), 59-63 [in Ukrainian].
