ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ РЕАКЦІЇ ЦНС ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПЕРТИРЕОЗУ: ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ АСПЕКТ.

Олена Михайлівна Демченко

Анотація


В експериментах на щурах трьох вікових груп – ювенільних (5-6 тижнів), молодих (5-6 місяців), старих (20-24 місяців) вивчали ступінь формування адаптивної реакції кори і гіпокампа за умов гіпертиреоїдного стану. Підвищений рівень тиреоїдних гормонів супроводжувався змінами концентрації вільних поліненасичених жирних кислот (С18:2,3) (ПНЖК) в даних структурах мозку. У ювенільних тварин відмічалося надмірне підвищення вмісту лінолевої та ліноленової кислот в корі і гіпокампі в 3,2 та 5,4 рази відповідно. У молодих щурів також спостерігалось зростання рівня даної фракції вільних жирних кислот , але в менш помірному стіпеню – у неокортексі на 107,8%, у гіпокампі – на 51,8%. У старих тварин, на відміну від двох молодших вікових груп, гіпертиреоз викликав зменшення рівня ПНЖК у корі великих півкуль на 66,4%. Дані перебудови жирнокислотного спектру ВЖК можуть модифікувати в’язкісні властивості мембран та модулювати їх рецепторну активність, зокрема щодо серотонінової медіаторної системи мозку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: гіпертиреоз, поліненасичені жирні кислоти, неокортекс, гіпокамп, онтогенез.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/1681-2557.2015.v17.i1.5901

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.