@article{Fylenko_2020, title={АДИПОКІНИ ТА ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА: КЛІНІЧНЕ ТА ТЕРАПЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ }, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11301}, DOI={10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11301}, abstractNote={<p>В огляді представлені сучасні дані літератури про фізіологічну та патофізіологічну роль гормонів жирової тканини (лептину, резистину, оментину, вісфатину).</p> <p><strong>Мета</strong> – провести аналіз публікацій, що відображають уже відомі аспекти біологічної дії і регуляції адипокінів, та продемонструвати результати останніх досліджень, а також показати тенденції та перспективи розвитку у дослідженні клініко-патогенетичного значення гормонів жирової тканини.</p> <p><strong>Результати</strong>. Основним механізмом негативного впливу жирової тканини на серцево-судинну систему є її гормональна активність. Існує позитивна кореляційна залежність між цифрами артеріального тиску та рівнем адипокінів у плазмі крові. У статті детально розглянута роль адипокінів в розвитку артеріальної гіпертензії, адже вони беруть безпосередню участь у механізмах підвищення артеріального тиску, атерогенезі, регуляції оксидативного стресу, згортанні крові та розвитку неінфекційного запалення В огляді наведені результати зарубіжних досліджень про взаємозв’язок артеріальної гіпертензії, ліпідного обміну та адипокінового дисбалансу.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Порушення секреції та функціонування адипокінів можуть бути провідним фактором у розвитку артеріальної гіпертензії та серцево-судинних захворювань. Дані пептиди мають різноспрямований вплив на організм і при порушенні взаємодії сприяють розвитку соціально значущих захворювань, таких як інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, інсульт, атеросклероз, метаболічний синдром.</p>}, number={2}, journal={Здобутки клінічної і експериментальної медицини}, author={Fylenko, Y. M.}, year={2020}, month={Сер}, pages={35–40} }