@article{Levytska_2019, title={ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ІЗ СУПУТНІМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕРИФЕРІЙНИХ АРТЕРІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПІДХОДІВ ДО ЇХ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/10042}, DOI={10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10042}, abstractNote={<p>Висока поширеність кардіологічних захворювань і їх часте поєднання з різними коморбідними станами спричиняють ріст кількості пацієнтів, у яких лікувальні підходи виходять за межі загальноприйнятих стандартів. Поширеність захворювань периферійних артерій (ЗПА) зростає у всьому світі, причому пацієнти із ЗПА мають не тільки знижену якість життя, але й високий ризик таких серцево-судинних подій, як інсульт, інфаркт міокарда і смерть внаслідок серцево-судинних захворювань.</p> <p><strong>Мета</strong> – аналіз взаємозв’язків між наявністю коморбідної патології периферійних артерій і функціональними показниками хворих на інфаркт міокарда.</p> <p><strong>Матеріал і методи. </strong>Обстежено 371 хворого на гострий інфаркт міокарда з коморбідною патологією, в тому числі ЗПА, які проходили гостру фазу реабілітації. Вік пацієнтів становив (66,16±10,41) року. Серед обстежених було 249 (67,12 %) чоловіків і 122 жінки (32,88 %). Параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки визначали, оцінюючи ехокардіоскопічні показники, виміряні на апараті Philips HD11XE, електрокардіографічні показники сер­це­вої діяльності вивчали за допомогою ЕКГ апарата «ЮТАС», біохімічні показники крові визначали загаль­ноприйнятими методами, використовуючи стандартні тестові системи (Пліва-Лахема, Чехія).</p> <p><strong>Результати. </strong>При вивченні зв’язків між супутньою патологією периферійних артерій у хворих на ІМ і число­вими функціональними показниками було зафіксовано пряму кореляцію між наявністю судинної патології та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, товщиною стінок лівого шлуночка та розміром правого шлуночка, а також між наявністю судинної патології і індексом коморбідності. Доведено, що ЗПА є незалежним предиктором гіршого функціонального стану в пацієнтів із ІМ внаслідок поглиблення структурно-функціональних змін серця.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Асоціація інфаркту міокарда з коморбідним захворюванням периферійних артерій є незалежним предиктором гіршого функціонального стану організму. Індекс коморбідності Чарльсона може слугувати інстру­ментом кількісної оцінки ступеня коморбідності у хворих на ІМ із ЗПА при визначенні функціонального статусу та плануванні реабілітації.</p>}, number={1}, journal={Здобутки клінічної і експериментальної медицини}, author={Levytska, L. V.}, year={2019}, month={Квіт}, pages={17–22} }