TY - JOUR AU - Boyko, O. A. AU - Lavrenchuk, G. Y. AU - Gurando, V. R. AU - Dovgalyuk, A. I. AU - Klishch, I. M. PY - 2019/04/10 Y2 - 2024/03/28 TI - СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В КУЛЬТУРІ КЛІТИН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЩУРІВ, ОПРОМІНЕНИХ in utero РАДІОІЗОТОПАМИ ЙОДУ-131 В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ JF - Вісник наукових досліджень JA - ВНД VL - 0 IS - 1 SE - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ DO - 10.11603/2415-8798.2019.1.9954 UR - https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9954 SP - 103-111 AB - <p><strong>Резюме.</strong> Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного <sup>131</sup>І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені <em>in utero</em> в І та ІІІ триместрах гестації.</p><p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) новонароджених щурів, опромінених <em>in utero</em>, унаслідок надходження радіоізотопу <sup>131</sup>І в різні терміни гестації.</p><p><strong>Матеріали і методи.</strong> Експериментальну модель опромінення тварин <sup>131</sup>І розроблено разом із співробітниками відділу радіобіології та радіоекології Інституту ядерних досліджень НАН України. Для створення експериментальної моделі опромінення <em>in</em> <em>utero</em> було залучено 12 вагітних самок щурів лінії Вістар із початковою масою (200±15) г, яким на 12-ту, 13-ту та 14-ту доби гестації вводили одноразово перорально через зонд розчин Na<sup>131</sup>I у дистильованій воді (27,35 кБк на тварину). Тварин утримували у стандартних умовах віварію. Середньодобове споживання стабільного йоду з кормом становило 13–15 мкг/добу на тварину. Дослідження виконано відповідно до міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), Закону України № 3447 IV “Про захист тварин від жорстокого поводження” (2014 р.)</p><p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Досліджено структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин ЩЗ новонароджених щурів, надано оцінку цитотоксичності та мутагенності внутрішньоутробного впливу <sup>131</sup>I з активністю 27,35 кБк на вагітну самку внаслідок надходження радіоізотопу в&nbsp; різні терміни гестації, а саме на 12-ту, 13-ту та 14-ти доби, що формувало дозу на ЩЗ плода – (0,19±0,05),&nbsp; (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр відповідно.</p><p><strong>Висновки.</strong> Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної &nbsp;культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу <sup>131</sup>І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження <sup>131</sup>І <em>in utero</em> щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації.</p> ER -