TY - JOUR AU - Pyptiuk, O. V. AU - Vasyluk, S. M. AU - Pyptiuk, V. O. AU - Telemukha, S. B. PY - 2017/11/01 Y2 - 2024/03/28 TI - КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ БІЛКІВ ГОСТРОЇ ФАЗИ ЗАПАЛЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ Й ПРОГНОЗУВАННІ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ JF - Вісник наукових досліджень JA - ВНД VL - 0 IS - 3 SE - ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ DO - 10.11603/2415-8798.2017.3.8078 UR - https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8078 SP - AB - <p>Цукровий діабет (ЦД) становить серйозну медико-соціальну проблему. Від нього страждають 415 млн осіб (кожен 11-й), з тенденцією до зростання чисельності в 2040 р. до 642 млн (майже 10 % від загальної популяції). В Україні поширеність ЦД на початок 2015 р. становила 2,8 %. Одним із ускладнень ЦД є синдром діабетичної стопи (CДC), який на сьогодні розглядають як одне з найтяжчих ускладнень, і є результатом розвитку полінейропатії, остеоартропатії, ангіопатії.</p><p><strong>Мета дослідження</strong> – підвищити ефективність лікування хворих із гнійно-некротичними формами цукрового діабету.</p><p><strong>Матеріали і методи.</strong> Під нашим спостереженням перебували 116 пацієнтів із синдромом діабетичної стопи (СДС) у віці в середньому (63,3±7,1) р. Критеріями включення в дослідження були відсутність адекватного для реваскуляризації периферичного судинного русла (на основі ком’ютерної ангіографії) і наявність гнійно-некротичного процесу на стопі. Надана письмова згода на участь у дослідженні.</p><p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Вираження деструкції тканин стопи, відповідно до класифікації P. M. Wagner (1979), у 74 % відповідала 3–4 стадіям. При госпіталізації у 78 % хворих була тривала декомпенсація цукрового діабету (ЦД) (HbA1c-9,43±0,32 %). Тривалість захворювання у 69 (59,4 %) випадках була більше 10 років. Алгоритм лікування для всіх хворих включав малу ампутацію і комплексне консервативне лікування – 48 (перша група). Друга група (68 пацієнтів), яким в доповнення було проведено катетеризацію нижньої надчеревної артерії і остеоперфорацію. При госпіталізації транскутанна напруга кисню TcpO2 в середньому становила (15,1±6,3) мм рт. ст. Концентрація С-реактивного білка (СРБ ) була підвищена у 98,9 % пацієнтів і в середньому склала (12,1±1,9) мг/л (0–24,0 мг/л), (p&lt;0,1). У 64,3 % хворих визначено підвищення рівня фібриногену в середньому до 5,8 г/л (4,7–7,0 г/л), (p&lt;0,01). У другій групі спостереження на 10 добу відмічено наростання показників TcpO2 до (28,3±9,3) мм рт. ст., зменшення набряку тканин з тенденцією рани до загоєння. Результати вмісту фібриногену в плазмі крові прирівнювалися до норми і становили на 3 добу (5,1±1,7) г/л (2,8–9,0 г/л), на 10 добу – 3,9±0,7 (2,4–3,1) при (p&lt;0,1). Показники СРБ складали на 3 і 10 доби (0±1,1) мг/л (0–12 мг/л).</p><p><strong>Висновки.</strong> При відсутності можливості проведення реконструктивних операцій із відновленням кровопостачання альтернативою є катетеризація нижньої надчеревної артерії і остеоперфорація. Найбільшою чутливістю і специфічністю характеризується показник концентрації СРБ і фібриногену, що вказує на їх діагностичну значимість при гнійно-некротичних процесах на тлі цукрового діабету. Концентрація СРБ і фібриногену в крові підвищується пропорційно до тяжкості запального процесу і відповідає ступеню загоєння рани.</p> ER -