@article{Korshnyak_Bovt_Zabrodina_2019, title={НІЧНИЙ СОН У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ВИБУХОВОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9957}, DOI={10.11603/2415-8798.2019.1.9957}, abstractNote={<p>Віддалений період легкої бойової закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) синдромологічно проявляється цефалічним, вертигінозним, астеноневротичним синдромами, вегетативними порушеннями, а також порушеннями циклу “сон–<br> неспання”. Від дії вибухових пристроїв 80–90 % військовослужбовців отримують ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості.</p> <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити організацію нічного сну в пацієнтів із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, що сприяє своєчасному проведенню ефективних терапевтичних заходів, спрямованих на зменшення ризику інвалідизації та покращення якості життя.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено аналіз суб’єктивної та об’єктивної оцінок нічного сну в 28 чоловіків із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, середній вік яких склав 37 років.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> При суб’єктивній оцінці сну пацієнти відзначали виражені пре-, інтра- і постсомнічні порушення, наявність у 50 % випадків епізодів – повної відсутності нічного сну. Відмічена дисоціація між суб’єктивною і об’єктивною оцінками нічного сну. За даними полісомнографії виявлено, що порушення сну були помірно вираженими і стосувалися достовірних змін в організації повільнохвильового сну, що характеризувались активацією механізмів реалізації стадії С2 і зменшенням представлення дельта-сну.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Необхідно проводити у даній категорії пацієнтів полісомнографічне дослідження для підбору адекватної терапії та мінімізації ускладнень у відновному посттравматичному періоді.</p>}, number={1}, journal={Вісник наукових досліджень}, author={Korshnyak, V. O. and Bovt, Yu. V. and Zabrodina, L. P.}, year={2019}, month={Квіт}, pages={73–78} }