@article{Boyko_Lavrenchuk_Gurando_Dovgalyuk_Klishch_2019, title={СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В КУЛЬТУРІ КЛІТИН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЩУРІВ, ОПРОМІНЕНИХ in utero РАДІОІЗОТОПАМИ ЙОДУ-131 В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9954}, DOI={10.11603/2415-8798.2019.1.9954}, abstractNote={<p><strong>Резюме.</strong> Організм людини особливо чутливий до впливу опромінення через інкорпоровані радіоізотопи йоду на ранніх етапах онтогенезу (пренатальному і ранньому постнатальному). Критичним вважають період між 9–40-ю добами після зачаття. Cеред постраждалих Чорнобильської катастрофи, які найбільшою мірою зазнали впливу радіоактивного <sup>131</sup>І, найбільшуразливими щодо віддалених медичних наслідків виявилися не тільки особи, опромінені у дитячому та підлітковому віці, а й опромінені <em>in utero</em> в І та ІІІ триместрах гестації.</p> <p><strong>Мета дослідження</strong> – вивчити структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) новонароджених щурів, опромінених <em>in utero</em>, унаслідок надходження радіоізотопу <sup>131</sup>І в різні терміни гестації.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Експериментальну модель опромінення тварин <sup>131</sup>І розроблено разом із співробітниками відділу радіобіології та радіоекології Інституту ядерних досліджень НАН України. Для створення експериментальної моделі опромінення <em>in</em> <em>utero</em> було залучено 12 вагітних самок щурів лінії Вістар із початковою масою (200±15) г, яким на 12-ту, 13-ту та 14-ту доби гестації вводили одноразово перорально через зонд розчин Na<sup>131</sup>I у дистильованій воді (27,35 кБк на тварину). Тварин утримували у стандартних умовах віварію. Середньодобове споживання стабільного йоду з кормом становило 13–15 мкг/добу на тварину. Дослідження виконано відповідно до міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), Закону України № 3447 IV “Про захист тварин від жорстокого поводження” (2014 р.)</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Досліджено структурно-функціональні зміни в первинній культурі клітин ЩЗ новонароджених щурів, надано оцінку цитотоксичності та мутагенності внутрішньоутробного впливу <sup>131</sup>I з активністю 27,35 кБк на вагітну самку внаслідок надходження радіоізотопу в  різні терміни гестації, а саме на 12-ту, 13-ту та 14-ти доби, що формувало дозу на ЩЗ плода – (0,19±0,05),  (0,37±0,06), (1,44±0,09) Гр відповідно.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Надано порівняльну морфофункціональну характеристику первинної  культури щитоподібної залози новонароджених щурів, отриманої в інтактних тварин при дії радіоізотопу <sup>131</sup>І у різні терміни гестації. Показано, що за умов надходження <sup>131</sup>І <em>in utero</em> щитоподібна залоза зазнає змін на клітинному рівні (двоядерні клітини та клітини з мікроядрами, апоптоз та порушення диференціації фолікулів); наявність “перснеподібних” клітини є свідком нестабільності геному й ознакою неопластичної трансформації.</p>}, number={1}, journal={Вісник наукових досліджень}, author={Boyko, O. A. and Lavrenchuk, G. Y. and Gurando, V. R. and Dovgalyuk, A. I. and Klishch, I. M.}, year={2019}, month={Квіт}, pages={103–111} }