ЗАСТОСУВАННЯ МАГНІЮ ОРОТАТУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ПОДАГРІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7353Ключові слова:
подагра, метаболічний синдром, магнію оротат.Анотація
У 25–90 % хворих на подагру виявляють метаболічний синдром (МС) і навпаки, у пацієнтів із МС значно підвищується ризик розвитку подагри та гіперурикемії (ГУ). Близько 40–50 % випадків МС поєднується з дефіцитом магнію. Комплексне лікування МС із додаванням магнієвмісних препаратів приводить до більш ефективної нормалізації ліпідного та глікемічного профілів, зниження артеріального тиску, профілактиці атеросклерозу.
Мета дослідження – визначити поширеність МС та ЦД у пацієнтів із подагрою та можливість її корекції.
Матеріали і методи. Обстежено 45 хворих на подагру, які стаціонарно лікувалися в ревматологічному відділенні КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”. Пацієнтів поділили на дві групи: перша група (n=23) отримувала стандартну гіпоурикемічну терапію алопуринолом, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та магнію оротату в добовій дозі 1500 мг. Пацієнти другої групи (n=22), група контролю, отримували тільки алопуринол та НПЗП.
Результати досліджень та їх обговорення. Динамічне спостереження за основними клініко-лаборатоними параметрами свідчило, що пацієнти, які отримували в комплексній терапії магнію оротату, продемонстрували вірогідно кращі результати лікування, ніж група контролю.
Висновок. Препарати магнію оротату можна рекомендувати при метаболічних порушеннях у комплексному лікуванні подагри.
Посилання
Shilov, А.M., Avshalumov, А.Sh., & Markovskiy V.B. (2009). Vzaimosviaz defitsita vagniya I metabolicheskogo sindroma [Relationship of magnesium deficiency and the metabolic syndrome]. Ruskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 17, 3 [in Russian].
Kravchun, P.G., Krapyvko, S.А., & Kravchun, P.P. (2012). Vliyaniye magniya orotata na lipidnyi obmen u bolnykh khronicheskoy serdechnoy nedostatochnistyu s suputstvuyushchim sakharnym diabetom 2 tipa [Effect of magnesium orotate on lipid metabolism in patients with chronic heart failure with concomitant diabetes type 2]. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskiy zhurnal – International Endocrinological Journal, 2 (42), 12 [in Russian].
Teodorovych, О.V. (2008). Narusheniye obmena mochevoy kisloty u bolnykh sakharnym diabetom 2 tipa [Violation of uric acid metabolism in patients with type 2 diabetes]. RMZh – RMJ, 15, 985-988 [in Russian].
Shuba, N.М. (2013). Giperurikemiya – multimorbidnaya patologiya v revmatologiii [Hyperuricemia – multimorbid pathology in rheumatology]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatologic Journal, 52 [in Russian].
Kao, M.P.C. (2010). Oxidative stress in renal dysfunction: mechanisms, clinical sequelae and therapeutic option. Journal of Human Hypertension, 24, 1-8.
Muirden, K.D. (2010). Community Oriented Program for the Control of Rheumatic Diseases. Studies of rheumatic diseases in the developing world II, 17, 153-156.
Nakagawa, T. (2003). Hyperuricemia causes glomerular hypertrophy in the rat. Am. J. Nephrol. 23, 2-7.
Roddy, Е. (2010). Effect of insulin on renal sodium and uric acid handling in essentia hypertension. Am. J. Hypertens.
Singh, J.A. (2008). Gout is associated with more comorbidities, poorer health-related quality of life and higher healthcare utilisation in US veterans II. Ann. Rheum. Dis., 67, 1310-1316.
Stoller, M.L., & Meng, M.V. (2007). Urinary stone disease. New Jersey: Humana Presse Inc.
Woodward, О.M. (2009). Identification of a urate transporter, ABCG2, with a common functional polymorphism causing gout. PNAS, 3, 10338-10342.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
