Вплив різних моделей іммобілізаційного стресу на функціональні зміни в серці високо- і низькостійких до гострої гіпоксичної гіпоксії щурів різної статі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10419Ключові слова:
іммобілізаційний стрес, щури, резистентність до гіпоксії, ЕКГАнотація
Мета роботи: визначити вплив різних моделей іммобілізаційного стресу на зміни показників електрокардіограми (ЕКГ) у самців і самиць щурів з високою і низькою стійкістю до гіпоксії (ВГ, НГ).
Матеріали і методи. У дослід взяли 135 щурі. Тварин поділено на три групи – контрольну та дві дослідні (які зазнали іммобілізаційного стресу). Стрес моделювали 4 рази одногодинною м’якою іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години (стрес 1) і 72 години (стрес 2). Дослідження проводили через 24 години після останньої іммобілізації. У всіх піддослідних тварин під наркозом реєстрували ЕКГ.
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників ЕКГ у щурів спостерігали незначні зміни тривалості та амплітуди зубців та інтервалів. Так, при порівнянні груп контрольних ВГ і НГ самців достовірних показників на ЕКГ не виявлено. Аналогічно не було достовірної різниці між досліджуваними ЕКГ показниками у ВГ і НГ самиць. Стрес 1 призвів до зниження відхилення сегмента ST від ізолінії порівняно з контрольними значеннями у ВГ самців і у ВГ самиць. У НГ самиць зросла ЧСС, зменшилися тривалість інтервалу RR та показник QTc. У ВГ самців, порівняно з ВГ самицями, була менша амплітуда зубця R. Стрес 2, порівняно з контролем, у ВГ самців спричинив підвищення амплітуди зубця R. У ВГ самців, порівняно з НГ, спостерігали більше відхилення сегмента ST від ізолінії; у НГ самиць зросла ЧСС, зменшилися тривалість інтервалу RR, тривалість та амплітуда зубця Р, тривалість інтервалу QT та QTc. У ВГ самиць, порівняно з НГ, була більша тривалість інтервалу QT. Після стресу 2 встановили, що у ВГ самців, порівняно з самицями, були більшими амплітуда зубця R і відхилення сегмента ST від ізолінії. У НГ самців, порівняно з НГ самицями, була більшою тривалість інтервалу QT.
Посилання
Karlova, L.V., Gavrilina, O.G., Alekseeva, N.V., & Peretyatko, O.V. (2018). Typological features of the nervous system of cows depending on the reactivity and stress resistance. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (2), 149-159.
Kop, W.J., Synowski, S.J., Newell, M.E., Schmidt, L.A., Waldstein, S.R., & Fox, N.A. (2011). Autonomic nervous system reactivity to positive and negative mood induction: The role of acute psychological responses and frontal electrocortical activity. Biol. Psychol., 86 (3), 230-238.
Nguyen, T.V., Jones, S.L., Elgbeili, G., Monnier, P., Yu, C., Laplante, D.P., & King, S. (2018). Testosterone-cortisol dissociation in children exposed to prenatal maternal stress, and relationship with aggression: Project Ice Storm. Dev. Psychopathol., 30 (3), 981-994.
Dorubets, А.D. (2016). Zahalna imunolohichna reaktyvnist orhanizmu patsiientiv z malymy defektamy zubnykh riadiv [General immunological reactivity of the body of patients with small defects in dentition]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 55 (1), 59-62 [in Ukrainian].
Neuenschwander, R., Hookenson, K., Brain, U., Grunau, R.E., Devlin, A.M., Weinberg, J., Diamond, A., Oberlander, T.F. (2018) Children’s stress regulation mediates the association between prenatal maternal mood and child executive functions for boys, but not girls. Dev. Psychopathol., 30 (3), 953-969.
Holm, L., Ekman, E., & Jorsäter Blomgren K. (2017). Influence of age, sex and seriousness on reporting of adverse drug reactions in Sweden. Pharmacoepidemiol. Drug Saf., 26 (3), 335-343.
Alkon, A., Boyce, W.T., Neilands, T.B., & Eskenazi, B. (2017). Children’s Autonomic Nervous System Reactivity Moderates the Relations between Family Adversity and Sleep Problems in Latino 5-Year Olds in the CHAMACOS Study. Front Public Health, 5, 155.
Pshennikova, M.G. (2011) Rol geneticheskikh osobennostey organisma v ustoychivosti k povrezhdayushchim vozdeystviyam i v zashchitnykh effektakh adaptatsii [The role of genetic features of the organism in resistance to damaging effects and protective effects of adaptation]. Patologicheskaya phisiologiya i eksperimentalnaya terapiya – Pathological Physiology and Experimental Therapy, 4, 7-16 [in Russian].
Zarubina, I.V. (2011). Sovremennye predstavleniya о patogeneze gipoxii i ego farmakolgicheskoy korrektsii [Contemporary notions about the pathogenesis of hypoxia and its pharmacological correction]. Obzory po klinicheskoy farmakologii i lekarstvennou terapii – Reviews on Clinical Pharmacology and Drug Therapy, 8 (3), 31-48 [in Russian].
Berezovskyy, V.A. (1978). Gipoksiya i individualnye osobennosti reaktivnosti [Hypoxia and individual particularities of reactivity]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Kulynskyy, V.I., & Olkhovskyy, I.A. (1992). Dve adaptatsionnye strategii v neblagopriyatnykh usloviyakh: rezistentnaya i tole rantnaya. Rol gormonov i retseptorov [Two adaptation strategies in adverse conditions: resistant and tolerant. The role of hormones and receptors]. Uspekhi sovremennoy biologii – Advances of Modern Biology, 112, 697-711 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
