Лікування синдрому Міріззі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10411Ключові слова:
синдром Міріззі, механічна жовтяниця, холедохолітіаз, спонтанні внутрішні біліарні нориціАнотація
Мета роботи: визначення способу лікування спонтанних внутрішніх біліарних нориць (СВБН) при синдромі Міріззі (СМ).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 8200 пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою в Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. Андрія Новака (ЗОКЛ) з 1997 до 2018 р. Із загальної кількості у 199 пацієнтів спостерігали СВБН. Частота, з якою траплялися СВБН, склала 2,4 %.
Результати досліджень та їх обговорення. Пацієнтам із СМ 1 типу виконували холецистектомію із зашиванням широкої і короткої міхурової протоки. У 30 хворих із СМ 2 типу виконали холецистектомію від дна з висіканням норицевого ходу і зашиванням дефекту в загальній жовчній протоці (ЗЖП) на Т-подібній трубці. У 14 хворих із СМ 3 типу варіантом вибору була холецистектомія з пластикою ЗЖП залишками стінки жовчного міхура (ЖМ) і зовнішнім дренуванням Т-подібною трубкою. У 9 хворих із синдромом Міріззі 4 типу виконали холецистектомію “від дна” із повним пересіканням ЗЖП. Дев’ятнадцяти хворим із холедохо-дуоденальними норицями 1 типу виконано ендоскопічну папілофістулотомію з метою надійного дренування ЗЖП, евакуації конкрементів з неї і ліквідації внутрішнього отвору нориці. Метою операції при спонтанних внутрішніх біліарних норицях є видалення жовчного міхура, забезпечення відтоку жовчі у просвіт травної трубки і пасажу хімусу по ній. При наявності нориці в порожнистому органі виконується її висікання з ушиванням отвору, окремих випадках резекційні способи ліквідації нориць.
Посилання
Syplyviy, V., Ievtushenko, D., Petrenko, G., & Ievtushenko, A. (2016). Surgical management of patients with Mirizzi syndrome. HPB, 18, e674-e675. doi: 10.1016/j.hpb.2016.01.033
Dutka, Y., & Chooklin, S. (2016). The special features of surgical treatment of patients with the Mirizzi syndrome. HPB, 18, e820. doi: 10.1016/j.hpb.2016.01.389
Artiushenko, M., Tumak, І., & Kohut, L. (2012). Bіlіodyhestyvnі norytsі і neprokhіdnіst kyshkіvnyka, sprychynena zhovchevymy kameniami, v praktytsі urhentnoi endoskopіi: ohliad lіteratury і vlasnyi dosvіd [Bio-digestive figures and intestinal intes tination caused by gallstones, in practice of urgent endoscopy: literature review and own experience]. Ukrainskyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii – Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery, 16 (2), 20-22 [in Ukrainian].
Oter, V. (2017). Surgical outcomes of mirizzi syndrome: a single institution’s experience of 34 cases. Laparoscopic Endoscopic Surgical Science. doi: 10.14744/less.2017.79664
Zaporozhchenko, B., Bondarets, D., Borodaev, I., Kachanov, V., Muravyov, P., Zubkov, O., & Gorbunov, A. (2018). Modern diagnostic methods and approaches to the surgical treatment of Mirizzi syndrome. Ukrainian Journal of Surgery, 35 (4), 33-37. doi: 10.22141/1997-2938.4.35.2017.118890
Chen, H., Siwo, E., Khu, M., & Tian, Y. (2018). Current trends in the management of Mirizzi syndrome. Medicine, 97 (4), e9691. doi: 10.1097/md.0000000000009691
Beltrán, M. (2012). Mirizzi syndrome: History, current knowledge
and proposal of a simplified classification. World Journal of Gastroenterology, 18 (34), 4639. doi: 10.3748/wjg.v18.i34.4639
Rayapudi, K., Gholami, P., & Olyaee, M. (2013). Mirizzi syndrome with endoscopic ultrasound image. Case Reports in Gastroenterology, 7 (2), 202-207. doi: 10.1159/000351170
Valderrama-Treviño, A., Granados-Romero, J., Espejel-Deloiza, M., Chernitzky-Camaño, J., Barrera Mera, B., & Estrada-Mata, A. (2017). Updates in Mirizzi syndrome. Hepatobiliary Surgery and Nutrition, 6 (3), 170-178. doi: 10.21037/hbsn.2016.11.01
Lee, K. (2018). Mirizzi syndrome: a new approach to an old problem. Hepatobiliary Surgery and Nutrition, 7 (1), 56-57. doi: 10.21037/hbsn.2017.12.09
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
