TY - JOUR AU - Shulhai, A. H. AU - Tatarchuk, L. V. AU - Hnatjuk, M. S. PY - 2018/05/05 Y2 - 2024/03/28 TI - Морфометричний аналіз особливостей ремоделювання структур клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки JF - Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука JA - ШХ VL - 0 IS - 1 SE - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ DO - 10.11603/2414-4533.2018.1.8865 UR - https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/8865 SP - 35-39 AB - <p><strong>Мета роботи: </strong>за допомогою морфологічних методів вивчити особливості ремоделювання структур клубової кишки при резекції різних об’ємів паренхіми печінки.</p><p><strong>Матеріали і методи. </strong>Комплексом морфологічних методів досліджено клубову кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-ри групи. 1-ша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини слизової, м’язової, серозної оболонок, підслизового прошарку, довжину та ширину ворсинок, глибину, ширину крипт, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів, підслизово-слизовий та підслизово-м’язовий індекси, стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці органа. Кількісні показники обробляли статистично.</p><p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Найбільш зміненими виявилися морфометричні параметри структур клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки. При цьому товщина слизової оболонки досліджуваного органа з високим ступенем достовірності (р &lt; 0,001) зменшилася на 15,0 %, м'язової – на 6,1 %, а товщина підслизового прошарку зросла на 7,4 %, серозної оболонки – на 6,6 %. Підслизово-слизовий індекс збільшився на 27,2 %, а підслизово-м'язовий – на 14,4 %, порівняно з контрольними морфометричними показниками. Довжина ворсинок та глибина крипт клубової кишки, висота епітеліоцитів статистично достовірно (р&lt;0,001) зменшилися, відповідно, на 15,7 %, 15,4 % та 14,7 %, а ширина ворсинок і крипт збільшилися на 13,3 % і 14,2 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у епітеліоцитах слизової оболонки клубової кишки виявилися зміненими на 38,5 %, що свідчило про виражене порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів зріс у 28 разів, а стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці збільшилися на 22,6 %, вказуючи на виражене зростання строми у м’язовій оболонці органа. Результати проведеного дослідження стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур клубової кишки, що характеризується нерівномірними диспропорційними змінами просторових характеристик структур органа, порушенням відношень між ними, судинними розладами, набряком, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, ендотеліоцитів, стромальних елементів, інфільтративними та склеротичними процесами.</p> ER -