@article{Feleshtinsky_Kokhanevich_2019, title={Оптимізація фіксації сітчастого імплантату при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці у хворих на пахвинну грижу}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/9903}, DOI={10.11603/2414-4533.2019.1.9903}, abstractNote={<p><strong>Мета роботи: </strong>підвищити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики (ТАРР) у хворих на пахвинну грижу шляхом оптимізації фіксації сітчастого імплантату.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>За період від 2010 по 2017 р. прооперовано 178 хворих на пахвинну грижу з використанням класичної та удосконаленої ТАРР. Залежно від методики ТАРР хворих розділили на дві групи. У І групі (89 хворих) виконували класичну методику ТАРР. В ІІ групі (89 хворих) за розробленим нами способом ТАРР із комбінованою фіксацією сітчастого імлантату (патент на корисну модель №113997 від 27.02.2017р.).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення. </strong>Безпосередні результати показали: у 6 хворих (6,7 %) І групи спостерігався виражений післяопераційний біль, в ІІ групі в 1 хворого (1,1 %). У хворих І групи серома передочеревинного простору пахвинної ділянки виникла – у 5 пацієнтів (5,6 %), у ІІ групі – у 4 пацієнтів (4,5 %). Гематома калитки у І групі спостерігалася у 2 хворих (2,2 %), а у ІІ групі – у 3 пацієнтів (3,4 %). Віддаленні результати лікування: І група (81 хворий) – хронічний післяопераційний пахвинний біль спостерігався у 5 (6,1%), ІІ група (82 хворих) – у 2 (2,73 %). У 7 (8,6 %) хворих І групи (81 хворий) виявлено рецидив пахвинної грижі. ІІ група (82 хворих) – рецидив пахвинної грижі виявлено в одного хворого (1,2 %).</p>}, number={1}, journal={Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука}, author={Feleshtinsky, Ya. P. and Kokhanevich, A. V.}, year={2019}, month={Бер}, pages={5–9} }