@article{Муравйов_Запорожченко_Бородаєв_Макрем_2021, title={Особливості передопераційної підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнені механічною жовтяницею}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12549}, DOI={10.11603/2414-4533.2021.3.12549}, abstractNote={<p><strong>Мета роботи</strong>: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом.</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> Завдяки дотриманню застосування розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи на третій день рівень білірубінемії склав в середньому 185,1±2,4 мкмоль/л, тоді як на п’ятий день – вже 163,2±2,6 мкмоль/л і напередодні панкреатодуоденальної резекції – 112,3±2,7 мкмоль/л. У групі порівняння, де підготовка хворих до радикального операційного втручання здійснювалася лише консервативними заходами без біліарного дренування, вихідний рівень загального білірубіну склав 270,6±4,6 мкмоль/л, на третій день – 258,4±2,9 мкмоль/л, на п’ятий –222,2±3,8 мкмоль/л, а напередодні панкреатодуоденальної резекції – 198,3±3,3 мкмоль/л. Таким чином, в основній групі після декомпресії декремент рівня загального білірубіну склав ∆=-59,1. Натомість у групі порівняння напередодні панкреатодуоденальної резекції декремент рівня загального білірубіну склав ∆=-26,7. Після виконання панкреатодуоденальної резекції декремент білірубінемії в обох групах не перевищував 40 % й склав в основній групі 32,7±2,8 %, а у групі контролю – 27,4±1,6 %. При порівнянні заходів щодо корекції біліарної гіпертензії у хворих основної групи, в усіх підгрупах від початку 3-го дня спостерігалося поступове зниження концентрації білірубіну, більш виражене у пацієнтів, яким виконували черезшкірну черезпечінкову холангіостомію (164±18 мкмоль/л, p<0,05). В середньому на 9 добу визначали достовірне зниження показників загального білірубіну після черезшкірної черезпечінкової холангіостомії на 41,2 %, лапароскопічної холецистостомії – на 13,6 % та після пункційної холецистостомії – на 6,6% (p<0,05).</p>}, number={3}, journal={Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука}, author={Муравйов, П. Т. and Запорожченко, Б. С. and Бородаєв, І. Є. and Макрем, Хархурі}, year={2021}, month={Груд}, pages={111–115} }