@article{Matolinets_Pidhirnyi_Netliukh_2019, title={Стратегія інфузійної терапії в гострому періоді політравми з використанням неінвазивного моніторингу гемодинаміки}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/10333}, DOI={10.11603/2414-4533.2019.2.10333}, abstractNote={<p><strong>Мета роботи:</strong> встановити ефективність неінвазивного моніторингу серцевого викиду для вибору технології інфузійної терапії в гострому періоді політравми.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Обстежено 50 пацієнтів із політравмою, госпіталізованих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) КНП “КЛШМД м. Львова”. Середній вік постраждалих складав (48,4±5,2) року. У 25 пацієнтів основної групи проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки за допомогою модуля esCCO, інтегрованого в монітор пацієнта Life Scope фірми Nihon Kohden (Японія). Пацієнта вважали сприйнятливим до волемічної терапії та продовжували поповнення об’єму циркулюючої крові, якщо інфузійні болюси в об’ємі 500–1000 мл збалансованих кристалоїдних розчинів викликали достовірне підвищення серцевого викиду і ударного об’єму. У контрольній групі (n=25) для порівняльного аналізу реєстрували тільки традиційні показники – артеріальний тиск (АТ), ЕКГ, насичення крові киснем (сатурація крові – SpO2) за допомогою багатофункціональних моніторів Philips IntelliVue (MP20).</p> <p><strong>Результати досліджень та їх обговорення.</strong> У пацієнтів основної групи добовий об’єм інфузії був меншим і склав (4666,7±120,3) мл, відрізняючись достовірно від об’єму інфузії (p<0,05), застосованого в контрольній групі. Серцевий викид (СВ) при госпіталізації в основній групі становив (4,06±0,10) л/хв, тобто вихідний рівень був статистично значуще нижчим відносно контрольної групи (р<0,05 – 4,40±0,07 л/хв), через 12 год лікування СВ продовжував статистично значуще зростати і порівняно з терміном 6 год вірогідно зріс – (5,30±0,06) л/хв (p<0,01), а через 24 год спостерігалась, на відміну від контрольної групи, статистично значуща динаміка зростання СВ до (5,63±0,08) л/хв із наближенням до норми. Протягом перших 12 год в контрольній групі добовий діурез склав (887,5±95,3) і зріс до (1987,5±257,3) мл до 24 год (приріст діурезу протягом першої доби 91,7 мл/год), а в основній групі (942,9±75,1) (р>0,5) та (2585,7±101,0) мл (р<0,05), відповідно, приріст діурезу 136,9 мл/год.</p>}, number={2}, journal={Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука}, author={Matolinets, N. V. and Pidhirnyi, Ja. M. and Netliukh , A. M.}, year={2019}, month={Вер}, pages={34–41} }