ВИВЧЕННЯ УМОВ ІЗОЛЮВАННЯ ЗИПРАЗИДОНУ З ОБ’ЄКТІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7906Ключові слова:
зипразидон, ізолювання, флуоресценція, печінка.Анотація
Мета роботи. Зипразидон широко використовують для лікування як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії. При передозуванні чи комбінуванні його з лікарськими засобами, що викликають пролонгацію інтервалу QT, спостерігається кардіотоксична дія препарату. Серцево-судинні порушення, що виникають при цьому, нерідко стають причиною летальних випадків. Тому метою роботи було розробити оптимальні умови виділення та визначення зипразидону в біологічному матеріалі для експрес-діагностики отруєнь даним препаратом.
Матеріали і методи. Виділення зипразидону із об’єктів біологічного походження проводили сумішшю ацетонітрил – 70 % перхлоратна кислота (1:1) з наступною рідинною екстракцією препарату хлороформом (рН 11). Для очистки екстрактів із біологічних проб застосовували картриджі для твердофазної екстракції Strata X 30 mg (Phenomenex). Ідентифікацію та кількісне визначення зипразидону в етанольних розчинах та екстрактах із біологічного матеріалу проводили методом спектрофлуориметрії. Інтенсивність флуоресценції вимірювали на спектрофлуориметрі Hitachi MPF4 (Японія) у кварцових односантиметрових кюветах при 25 °С.
Результати й обговорення. Ефективність ізолювання зипразидону з модельних проб печінки водою, підкисленою оксалатною кислотою, є недостатньою - виділено 34 - 36,1 % зипразидону. Кращі результати було одержано при настоюванні біологічного матеріалу з сумішшю ацетонітрил - 70 % перхлоратна кислота (1:1). При цьому було досягнуто ступеня ізолювання зипразидону 71,3 - 74,1 %. Межа кількісного визначення зипразидону запропонованим методом становить 0,15 мкг препарату в 1 г біологічного матеріалу при відносній похибці ± 1,39%. Встановлено, що спектр флуоресценції зипразидону в 96 % етанолі характеризується максимумом збудження при довжині хвилі Лз6= 320 нм та максимумом випромінювання Лем при 400 нм. У межах концентрацій зипразидону від 200 до 800 нг/мл калібрувальний графік описується залежністю Y=0.128xX-5.60078 (r=0,9996), а в діапазоні концентрацій від 0,8 - 40,0 мкг/мл кількісний вміст препарату визначають за рівнянням прямої виду Y=2.55478xX+6.63262 (r=0,9995).
Висновки. Розроблено умови ідентифікації та кількісного визначення зипразидону у витяжках із біологічного матеріалу методом флуоресцентної спектроскопії. Розроблений спосіб ізолювання препарату може бути рекомендований для впровадження в роботу судово-медичних експертиз при діагностиці отруєнь зипразидоном.
Посилання
Asif M. Antipsychotic agents: pharmacological activities of compounds containing arylpiperazines. International Journal of Current Research in Applied Chemistry & Chemi-cal Engineering. 2016;2.1:1-30.
Alipour A, Cruz R, Lott R. Torsade de pointes after ziprasidone overdose with coingestants. J Clin Psychopharmacol. 2010;30(1):76-7. Available from: http://dx.doi. org/10.1097/jcp.0b013e3181c914d3.
Hasnain M, Vieweg W. QTc interval prolongation and torsade de pointes associated with second-generation antipsychotics and antidepressants: a comprehensive review. CNS drugs, 2014;28(10):887-920. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s40263-014-0196-9.
Leonard CE, Freeman CP, Newcomb CW, Bilker WB, Kimmel SE, Strom BL, et al. Antipsychotics and the risks of sudden cardiac death and all-cause death: cohort studies in Medicaid and dually-eligible Medicaid-Medicare beneficiaries of five states. J Clin Exp Cardiolog, 2013;10.6: 1-9. Available from: http://dx.doi.org/10.4172/2155-9880. s10-006.
Levine M, Ruha A. Overdose of atypical antipsychotics. CNS Drugs. 2012;26(7):601-11. Available from: http://dx.doi.org/10.2165/11631640-000000000-00000.
Strom B, Eng S, Faich G, Reynolds R, D’Agostino R, Ruskin J et al. Comparative mortality associated with Ziprasidone and Olanzapine in real-world use among 18.154 patients with schizophrenia: the Ziprasidone observational study of cardiac outcomes (ZODIAC). Am J Psychiatry. 2011;168(2):193-201. Available from: http://dx.doi. org/10.1176/appi .ajp.2010.08040484
Timour Q, Frassati D, Descotes J, Chevalier P, Christe G, Chahine M. Sudden death of cardiac origin and psychotropic drugs. Front Pharmacol. 2012;3. Available from: http:// dx.doi.org/10.3389/fphar.2012.00076.
Garda M, Ortuno J, Cuartero M, Abuherba M. Use of a new ziprasidone-selective electrode in mixed solvents and its application in the analysis of pharmaceuticals and biological fluids. Sensors. 2011;11(12):8813-25. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/s110908813.
Lei Y, Zhang W, Li H, Yan M, Zhu R. Determination of Ziprasidone by UPLC-MS-MS and its application to a pharmacokinetic study of Chinese schizophrenics. Chromatographia. 2010;72(9-10):975-9. Available from: http:// dx.doi.org/10.1365/s10337-010-1725-4.
Marghade S, Musmade P, Moorkoth S. High-performance liquid chromatographic assay for Ziprasidone in plasma samples: application to pharmacokinetic studies in rats. J Chromatogr Sci. 2012;50(10):902-8. Available from: http://dx.doi.org/10.1093/chromsci/bms088.
Mercolini L, Protti M, Fulgenzi G, Mandrioli R, Ghedini N, Conca A et al. A fast and feasible microextraction by packed sorbent (MEPS) procedure for HPLC analysis of the atypical antipsychotic ziprasidone in human plasma. J Pharm Biomed Anal. 2014;88:467-71. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpba.2013.09.019.
Zhang G, Terry A, Bartlett M. Determination of the lipophilic antipsychotic drug ziprasidone in rat plasma and brain tissue using liquid chromatography-tandem mass spectrometry. Biomed Chromatogr. 2008;22(7):770-8. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/bmc.999.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
