@article{Kalashnyk_Riabokon_Tsarova_Riabokon_Yalova_2019, title={ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/10321}, DOI={10.11603/1681-2727.2019.2.10321}, abstractNote={<p class="1"><strong><em>Мета роботи</em></strong><em> – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Державної цільової програми в Запорізькій області.</em></p> <p class="1"><strong><em>Матеріали і методи</em></strong><em> – досліджено 113 хворих на ХГС, інфікованих 1-м генотипом вірусу, які лікувалися за різними схемами противірусної терапії (ПВТ) із застосуванням противірусних препаратів з прямим механізмом дії.</em></p> <p class="1"><strong><em>Результати досліджень та їх обговорення.</em></strong><em> Було встановлено формування стійкої вірусологічної відповіді після 12-тижневого лікування (СВВ 12) у більшості пацієнтів: у 86,5 % осіб після лікування пегільованим інтерфероном (peg IFN) + рибавірином (RBV) + софосбувіром (SOF) та у 93,4 % після терапії омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром + дасабувіром (OBV/PTV/r+DSV) ± RBV, при цьому частота досягнення СВВ 12 не залежала від ступеня фіброзу печінки. Встановлено, що динаміка активності АлАТ мала певні особливості залежно від схеми лікування. Застосування 3D-режиму приводило до нормалізації АлАТ на момент завершення лікування у 91,8 % пацієнтів, після чого цей показник залишався незмінним. Лікування хворих за схемою peg-IFN+SOF+RBV обумовлює нормалізацію активності АлАТ на момент завершення ПВТ тільки у 65,4 % хворих, що нижче (р<0,0001), ніж при застосуванні 3D-режиму. Проте в подальші 24 тиж після ПВТ за інтерферонвмісною схемою активність АлАТ продовжувала знижуватись, порівняно із завершенням ПВТ (р<0,01), та в кінцевому періоді спостереження статистично не відрізнялася у пацієнтів обох груп (р>0,05). ПВТ за схемою peg-IFN+SOF+RBV, порівняно із 3D-режимом, частіше супроводжувалася розвитком небажаних побічних явищ (76,9 % проти 42,6 %, р=0,0002) за рахунок інтерфероніндукованих грипоподібного синдрому (65,4 %) та нейтропенії (53,8 %), рибавіриніндукованої анемії (46,2 %). Частота розвитку тромбоцитопенії (44,2 % та 37,7 %) та свербежу шкіри (9,6 % та 3,3 %) статистично не відрізнялася у пацієнтів досліджуваних груп (р>0,05). Після завершення лікування за схемою OBV/PTV/r+DSV+RBV в окремих хворих з фіброзом печінки F4, на тлі стійкої негативації HCV-RNA у крові зафіксовано появу асциту.</em></p>}, number={2}, journal={Інфекційні хвороби}, author={Kalashnyk, K. V. and Riabokon, O. V. and Tsarova, O. V. and Riabokon, Yu. Yu. and Yalova, H. V.}, year={2019}, month={Лип}, pages={15–21} }