@article{Markovych_2019, title={ДИНАМІКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ}, url={https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/10320}, DOI={10.11603/1681-2727.2019.2.10320}, abstractNote={<p><em>Мета роботи – дослідити вплив на динаміку інфекційної захворюваності населення України деяких епідемічних ризиків в умовах соціально-економічних перетворень.</em></p> <p><em>Для встановлення динаміки інфекційного процесу в Україні проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз, який базувався на вивченні багаторічної захворюваності населення за статистичними даними галузевої звітності МОЗ України та Держсанепіднагляду. Для виявлення сили й характеру взаємозв’язку між динамікою показників первинної інфекційної захворюваності населення (поширеності хвороб) та деяких чинників середовища життєдіяльності людини застосовано кореляційний аналіз і побудовано кореляційно-регресійні моделі.</em></p> <p><em>В Україні впродовж 1994-2015 рр. загальна чисельність населення зменшилась на 17,6 %, що супроводжувалося змінами в динаміці інфекційної захворюваності (в бік її зниження), про що свідчить пряма взаємозалежність між динамікою показників, які характеризують ці явища (0,65≤</em><em>r≤0,73). Соціально-економічні перетворення в Україні призвели до зменшення обсягів утворених відходів від економічної діяльності підприємств, зокрема в 2,2 разу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому показники інфекційної захворюваності найсильніше корелювали із загальним обсягом зважених часток в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел (</em><em>r≥0,91), викидами оксидів азоту (</em><em>r≥0,75), оксиду вуглецю (</em><em>r≥0,82), викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок більше 2,5 мкм та менше 10 мкм (</em><em>r=0,96), а отже зменшення к</em><em>онцентрації цих речовин </em><em>у повітрі позитивно позначає</em><em>ться на стані здоров’я населення. Оберненопропорційні кореляційні зв’язки виявлені між показниками соціально-економічного розвитку країни (регіонів) та показниками поширеності інфекційних хвороб (вперше виявленої інфекційної захворюваності) опосередковано вказують на те, що збільшення капітальних інвестицій за видами економічної діяльності (-0,48≤</em><em>r≤-0,59); зростання сумарного доходу регіонів та наявного доходу на одну особу (-0,67≤</em><em>r≤-0,80); збільшення доходів населення, зокрема заробітної плати (-0,75≤</em><em>r≤-0,83), а також поточних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища (</em><em>r=-0,8) сприяють зниженню інфекційної захворюваності.</em></p> <p><strong><em>Висновки.</em></strong><em> Отримані результати свідчать про те, що умови проживання населення в різних областях України суттєво відрізняються за соціально-економічними, екологічними, демографічними та іншими показниками, при цьому інфекційні хвороби є тим індикатором, який чутливо реагує на їх зміну. Виявлені взаємозв’язки між умовами проживання населення та інфекційною захворюваністю свідчать про те, що динаміка та керованість епідемічного процесу інфекційних хвороб залежить від багатьох чинників, а отримані результати є підґрунтям для розробки та ухвалення адекватних управлінських рішень щодо забезпечення епідемічного благополуччя на рівні держави та регіонів.</em></p>}, number={2}, journal={Інфекційні хвороби}, author={Markovych, I. H.}, year={2019}, month={Лип}, pages={4–14} }