ДИСКООРДИНОВАНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ КОРЕКЦІЇ

Автор(и)

  • V. V. Lazurenko Харківський національний медичний університет
  • N. Yu. Zvyagina Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.9915

Ключові слова:

дискоординація пологової діяльності, фосфатидилхолін

Анотація

Мета дослідження – оцінювання перебігу і результату пологів для матері та плода шляхом порівняння різних методів корекції дискоординованої пологової діяльності.

Матеріали та методи. Було обстежено 120 роділей, з них 90 жінок мали в пологах дискоординовану пологову діяльність (ДПД). Першу групу (контрольну) склали 30 жінок із фізіологічним перебігом пологів, другу – 30 роділей, яким проводили корекцію ДПД згідно з наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004, третю – 30 роділей із ДПД, яким проведено епідуральну анестезію, четверту – 30 жінок, яким проводили комплексне лікування з використанням фосфатидилхоліну.

Предметом дослідження були показники партограм роділей, КТГ плода, рівні адреналіну, норадреналіну, простагландину F2α, окситоцину, доплерометрії, оцінка стану новонароджених.

Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із ДПД визначено передчасний розрив плодових оболонок у 67 (74,5 %); показники адреналіну були підвищені – (7,2±0,8) нмоль/л. Під впливом лікування рівень адреналіну зменшувався в четвертій групі до (3,5±0,5) нмоль/л. Відмічали збільшення концентрації ПГF2a при ДПД до (177,2±6,9) нг/мл. Використання традиційної терапії знижувало вміст ПГF2a до (134,1±5,1) нг/мл, використання фосфатидилхоліну до (111,7±4,8) нг/мл. Аналогічні зміни спостерігалися і в показниках окситоцину: підвищення вмісту при ДПД – (173,4±10,2) пг/мл, зниження під впливом традиційного лікування (105,7±6,9 пг/мл) та запропонованого нами методу терапії – (91,3±5,6 пг/мл).

Отримані результати доплерометричного обстеження роділей із ДПД вказували на підвищення резистентності в маткових артеріях та в артеріях пуповини.

 Дослідження показали, що в другій групі був найнижчий рівень кесаревого розтину – 33,3 %, у третій – 66,7 %, у четвертій – 40 %. Стан новонародженого: у другій групі вагітних у задовільному стані народилося 76,7 % новонароджених, у третій групі – 66,7 %, у четвертій групі – 73,3 %.

Висновки. За результатами оцінювання результату пологів, використання фосфатидилхоліну в комплексному лікуванні дискоординації пологової діяльності дозволяє значно знизити частоту оперативного розродження та покращити стан плода й новонародженого за рахунок нормалізації біологічно активних речовин у крові матері та плода, покращення кровотоку в матково-плацентарному комплексі і, як результат, – нормалізувати пологову діяльність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Як цитувати

Lazurenko, V. V., & Zvyagina, N. Y. (2020). ДИСКООРДИНОВАНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ КОРЕКЦІЇ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 121–125. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.9915

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія