TY - JOUR AU - Marichereda, V. G. AU - Gladchuk, I. Z. AU - Berlinska, L. I. PY - 2020/03/06 Y2 - 2024/03/29 TI - ЗНАЧУЩІСТЬ ЦИСТАТИНУ С В ДОКЛІНІЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ JF - Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології JA - АПП VL - IS - 2 SE - Акушерство та гінекологія DO - 10.11603/24116-4944.2019.2.10933 UR - https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10933 SP - 133-137 AB - <p><strong>Мета дослідження</strong> – визначити показники рівня сироваткового цистатину С (sCc) й оцінити ефективність його використання у вагітних у діагностиці прееклампсії (ПЕ) на доклінічному етапі розвитку порівняно з традиційним визначенням за сироватковим креатиніном.</p><p><strong>Матеріали та методи.</strong> У дослідження було включено 30 жінок у першому триместрі вагітності, з них: 20 жінок з анамнестичними факторами ризику щодо розвитку ПЕ увійшли в основну групу (ОГ), контрольну групу (КГ) склали 10 жінок без екстрагенітальних захворювань і з необтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Подальший розподіл в ОГ на підгрупи базувався на рівнях sCc, дослідження якого проводили в період від 22 до 36 тижнів вагітності. У підгрупу І<sub>ц</sub>˃1 увійшли жінки з рівнем sCc більше 1,0 (n=10), у підгрупу І<sub>ц</sub>˂1-жінки з рівнем sCc менше 1,0 (n=10). Група Іа – вагітні, в яких у кінці вагітності розвинулась ПЕ (n=8) і Іб – пацієнтки, у яких не розвинулась ПЕ (n = 12).</p><p><strong>Результати дослідження та їх обговорення.</strong> За результатами було відзначено, що рівні sCc у вагітних в групі Іа склали 1,34±0,11 (95 % ДІ: 1,13–1,55), (p&lt;0,001); у підгрупі І<sub>ц</sub>˃1 чутливість sCc у розвитку ПЕ дорівнює 87,5 %, специфічність – 100 %, що, в свою чергу, підтверджує високі діагностичні характеристики sCc як предиктора ПЕ. У підгрупі І<sub>ц</sub>˂1 із рівнем sCc 0,88±0,03 (95 % ДІ: 0,81 – 0,95), (p&lt;0,001) – прееклампсія не розвинулась. При порівняльному аналізі показників швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) по sCc (ШКФ<sub>цис</sub>) і ШКФ по креатиніну (ШКФ<sub>кр</sub>) були відзначені статистичні відмінності значень у вагітних: в групі Іа рівень СКФ<sub>цис</sub> склав 58,62±4,11 (95 % ДІ: 50,57 – 66,68) і значно знижений порівняно з ШКФ<sub>кр</sub> – 88,25±5,76 (95 % ДІ: 76,96 – 99,54); у контрольній групі статистичної різниці ШКФ<sub>цис</sub> (114,5±2,7 (95 % ДІ: 109,2 – 119,8)) і ШКФ<sub>кр</sub> (112,5±4,1 (95 % ДІ: 104,47–120,53 )) не відзначено. Таким чином, найбільш істотна різниця в значеннях ШКФ<sub>цис</sub> і ШКФ<sub>кр</sub> має місце в групі Іа, що доводить ефективність використання ШКФ<sub>цис</sub> у діагностиці порушення ниркової функції на доклінічному етапі ПЕ.</p><p><strong>Висновки.</strong> У результаті проведених досліджень доведено, що сироватковий цистатин С достовірно підвищений у вагітних у групі ризику щодо розвитку ПЕ і при значенні показника вище 1,0 є достовірним маркером розвитку прееклампсії на доклінічному етапі реалізації.</p> ER -