ДОСЛІДЖЕННЯ МІЄЛОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ ДВОХ ПРЕПАРАТІВ ГРАНУЛОЦИТАРНОГО КОЛОНІЄСТИМУЛЮЮЧОГО ФАКТОРА НА МОДЕЛІ ЦИТОСТАТИЧНОЇ МІЄЛОСУПРЕСІЇ

O. O. Shevchuk, I. M. Todor, K. A. Posokhova, Ye. O. Snezhkova, V. G. Nikolaev

Анотація


Мієлосупресія, що розвивається на фоні інтенсивної цитостатичної  поліхіміотерапії, часто стає причиною переривання лікування та зростання смертності пацієнтів. Ефективним засобом для попередження та лікування нейтропенії, є застосування препаратів гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (Г-КСФ).

Мета дослідження – стало порівняння мієлопротекторної активності оригінального вітчизняного препарату, рекомбінантного Г-КСФ (рГ-КСФ), розробленого співробітниками ІЕПОР НАНУ, та офіцинального препарату “Філграстим”.

Матеріали і методи. Експерименти проводили на білих нелійних щурах-самцях масою (200±20) г. Для моделювання цитостатичної мієлодепресії застосовували мелфалан (L-PAM, Алкеран, GlaxoSmithKline) внутрішньовенно одноразово 4 мг/кг. У якості референс-препарату було використано “Філграстим” (Нейпоген, Hoffman-La Roche Ltd, Switzerland). Доза нейпогену та рГ-КСФ складала 50 мкг/кг. Піддослідних здорових тварин поділили на такі групи: перша – інтактні щури; друга – тварини, яким вводили мелфалан (L-PAM); третя та четверта – щури, які окрім L-PAM отримували нейпоген (L-PAM + філграстим) та рГ-КСФ (L-PAM + рГ-КСФ) відповідно. Цитокін вводили підшкірно, починаючи з наступного дня після введення мелфалану впродовж 4 днів один раз на добу. Отриманий цифровий матеріал було оброблено у програмі StatSoft STATISTICA 10.

Результати досліджень та їх обговорення. Введення мелфалану призводило до розвитку мієлосупресії та тромбоцитопенії:  вміст лейкоцитів знижувався на 75,6 %, еритроцитів – на 10,3 %, тромбоцитів – на 59,9 %, рівень гемоглобіну не змінювався. При аналізі лейкоформули в абсолютних числах спостерігалось зниження абсолютної кількості нейтрофілів на 53,8 %, а лімфоцитів – на 86,8 %. Застосування препаратів Г-КСФ призводило до зростання показників лейкоцитів на 57,0 % (філграстим) та на 53,9 % (рГ-КСФ). Аналізуючи лейкоформулу в абсолютних цифрах, встановлено, що філграстим та рГ-КСФ сприяли зростанню абсолютного числа нейтрофілів на 67,0 та 61,1 %, і не мали впливу на інші ростки кровотворення.

Висновки. Дані, отримані нами, показують, що обидва препарати рекомбінантного гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора мають виражений мієлопротекторний ефект, а засіб вітчизняної розробки не поступається за своєю активністю референс-препарату. Отримані результати підтверджують доцільність його подальшого вивчення та впровадження у клінічну практику.


Ключові слова


мієлосупресія; мелфалан; гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Ferlay, J., Steliarova-Foucher, E., Lortet-Tieulent, J., Rosso, S., Coebergh, J. W. W., Comber, H., … Bray, F. (2013). Cancer incidence and mortality patterns in Europe: Estimates for 40 countries in 2012. European Journal of Cancer, 49, 1374-1403. http://doi.org/10.1016/j.ejca.2012.12.027

Kovalchuk, A.Yu. (2014). Kharakterystyka sotsialno-demohrafichnoi sytuatsii ta sotsialno znachushchykh zakhvoryuvan v Ukraini [The characteristic of social-demographic situation and prevalence of the socially significant diseases in Ukraine]. Ukr. Med. Chasopys – Ukrainian Medical Magazine, 99 (1), 29-34. Retrieved from http://www.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2014/02/4203.pdf?upload=

Voytenko, V.P., Pysaruk, A.V., & Koshel, N.M. (2014). Ukraina v yevropeyskomu konteksti: klasterna model smertnosti vid holovnykh prychyn [Ukraine in European context: cluster model of lethality due to main causes]. Probl. stareniya i dolgoletiya – Problems of Aging and Longevity, 23 (1), 85-95.

Bonadonna, G., Moliterni, A., Zambetti, M., Daidone, M.G., Pilotti, S., Gianni, L., & Valagussa, P. (2005). 30 years’ follow up of randomised studies of adjuvant CMF in operable breast cancer: cohort study. BMJ (Clinical Research Ed.), 330 (7485), 217.

http://doi.org/10.1136/bmj.38314.622095.8F

Denduluri, N., Patt, D. A., Wang, Y., Bhor, M., Li, X., Favret, A. M., … Lyman, G. H. (2015). Dose Delays, Dose Reductions, and Relative Dose Intensity in Patients With Cancer Who Received Adjuvant or Neoadjuvant Chemotherapy in Community Oncology Practices. Journal of the National Comprehensive Cancer Network: JNCCN, 13 (11), 1383-1393. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26553767

Santolaya, M.E., Alvarez, A.M., Avilés, C.L., Becker, A., Mosso, C., O’Ryan, M., … Zubieta, M. (2007). Admission clinical and laboratory factors associated with death in children with cancer during a febrile neutropenic episode. The Pediatric Infectious Disease Journal, 26 (9), 794-798. http://doi.org/10.1097/INF.0b013e318124aa44

Schwenkglenks, M., Pettengell, R., Jackisch, C., Paridaens, R., Constenla, M., Bosly, A., … Leonard, R. (2011). Risk factors for chemotherapy-induced neutropenia occurrence in breast cancer patients: data from the INC-EU Prospective Observational European Neutropenia Study. Supportive Care in Cancer: Official Journal of the Multinational Association of Supportive Care in Cancer, 19(4), 483-490. http://doi.org/10.1007/s00520-010-0840-y

Mócsai, A. (2013). Diverse novel functions of neutrophils in immunity, inflammation, and beyond. The Journal of Experimental Medicine, 210 (7), 1283-1299. http://doi.org/10.1084/jem.20122220

Szwajcer, D., Czaykowski, P., & Turner, D. (2011). Assessment and management of febrile neutropenia in emergency departments within a regional health authority-a benchmark analysis. Current Oncology (Toronto, Ont.), 18 (6), 280–4. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22184489

Bruslova, K.M. (2013). Zastosuvannya preparatu tevahrastym u ditey z hostrymy leykemiyamy [The application of preparation tevagrastim in children with acute leukemia]. Onkolohiya – Oncology, 15 (1), 51-54.

Aapro, M., Cornes, P., & Abraham, I. (2012). Comparative cost-efficiency across the European G5 countries of various regimens of filgrastim, biosimilar filgrastim, and pegfilgrastim to reduce the incidence of chemotherapy-induced febrile neutropenia. Journal of Oncology Pharmacy Practice, 18 (2), 171-179.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7564

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.