КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ СИНДРОМУ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ СИСТЕМНІЙ СКЛЕРОДЕРМІЇ.

Ye. D. Iegudina, V. Ya. Mikuksts, O. Syniachenko

Анотація


Системні аутоімунні ревматичні захворювання супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації (СЕІ), але його клініко-патогенетична значущість при системній склеродермії (ССД) залишається невідомою.

Мета дослідження. Оцінка ролі СЕІ в частоті розвитку і тяжкості перебігу окремих клінічних ознак ССД, значущості у патогенетичних побудовах захворювання, виділення найбільш інформативних прогностичних критеріїв.

Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 63 хворих у віці від 16 до 67 років (у середньому 42 роки), серед яких було 11 % чоловіків і 89 % жінок. У 43 % випадків мала місце лімітована форма ССД, в 57 % – дифузна, тривалість захворювання склала в середньому 11 років, І ступінь активності патологічного процесу встановлено у 41% від числа хворих, ІІ – у 38 %, ІІІ – в 21 %. Позитивність ССД за наявністю в сироватці антитопоізомеразних-1 антитіл (aScl70) встановлена у 78 % випадків, антитіл до нативної дезоксирибонуклеїнової кислоти (aDNA) – в 64 %, а до кардіоліпіну – в 18 %.

Результати досліджень та їх обговорення. Було вивчено 12 показників крові (дієнові кон’югати, малоновий діальдегід, ксантиноксидаза, аміак, сечовина, креатинін, сечова кислота, нітрити, молекули середньої маси різних фракцій). Усі показники були оцінені в 1 бал, у випадках їх параметрів >M+SD (де М – медіана, SD – стандартне відхилення) оцінювали в 2 бали, а при > M + 2SD – в 3 бали. Суму балів ділили на число досліджених показників, отримуючи тим самим індекс ендогенної інтоксикації, а коли той перевищував 1, говорили про наявність СЕІ. Крім того, додатково визначали інтегральний сурфактантний індекс з урахуванням рівня рівноважного (статичного) поверхневого натягу крові. СЕІ розвивається у 70 % від числа хворих на ССД, що був зумовлений підвищенням у крові рівнів середньомолекулярних сполук, небілкових азотистих і продуктів пероксидного окиснення ліпідів, бере участь у патогенезі склеродермічної кардіоміопатії і дисциркуляторної енцефалопатії. У свою чергу, СЕІ при ССД може викликати ураження шкіри, легень, серця, печінки, нирок і нервової системи. Вміст азотистих з’єднань, як компонентів СЕІ, має достовірні прямі співвідношення з рівнем у крові aScl70, а показник тяжкості перебігу СЕІ – з aDNA.

Висновки. СЕІ розвивається у більшості хворих на ССД і бере участь в її патогенезі, при цьому гіперазотемія є фактором ризику ураження центральної нервової системи, накопичення в організмі молекул середньої маси – печінки і серця, а сурфактантний індекс більше 4 у. о. є прогнозонегативним критерієм щодо шкірного синдрому. 


Ключові слова


склеродермія системна; ендогенна інтоксикація; перебіг; патогенез.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Gilhodes, J., Julé, Y., Kreuz, S., Stierstorfer, B., Stiller, D., & Wollin L. (2017). Quantification of Pulmonary Fibrosis in a Bleomycin Mouse Model Using Automated Histological Image Analysis. PLoS One, 12(1). e0170561, doi: 10.1371/journal.pone.0170561.

Stephanie Gumuchian T., Sandra Peláez, Vanessa, C. Delisle, Marie-Eve Carrier, Lisa R. Jewett, & Brett D. Thombs (2016). Exploring sources of emotional distress among people living with scleroderma: А focus group study. PLoS One. 11 (3). e. 0152419, doi: 10.1371/journal.pone.0152419.

Jiang, M., Yu, Y., Luo, J., Gao, Q., Zhang, L., Wang, Q., & Zhao J. (2017). Bone marrow-derived mesenchymal stem cells expressing thioredoxin 1 attenuate bleomycin-induced skin fibrosis and oxidative stress in scleroderma. J. Invest. Dermatol. 26 (1), 172-178. doi:10.1016/j.jid.2017.01.011.

Distler, O., Pope, J., Denton, C., Allanore, Y., Matucci-Cerinic, M., de Oliveira Pena J., & Khanna, D. (2017). RISE-SSc: Riociguat in diffuse cutaneous systemic sclerosis. Respir. Med., 122 (1), 14-17. doi: 10.1016/j.rmed.2016.09.011.

Meyer O. (2006). Prognostic markers for systemic sclerosis. Joint Bone Spine, 73(5), 490-494. doi: 10.1016/j.jbspin.2006.01.022.

Peterlana, D., Puccetti, A., Caramaschi, P., Biasi, D., Beri, R., Simeoni, S., & Lunardi, C. (2006). Endothelin-1 serum levels correlate with MCP-1 but not with homocysteine plasma concentration in patients with systemic sclerosis. Scand J Rheumatol., 35(2), 133-137.

Andersen, L.K., Davis, M.D. (2016). Prevalence of skin and skin-related diseases in the Rochester epidemiology project and a comparison with other published prevalence studies. Dermatology. 232(3), 344-352. doi: 10.1159/000444580.

Dobrota, R., Maurer, B., Graf, N., Jordan, S., Mihai, C., Kowal-Bielecka, O., & Distler, O. (2016). Prediction of improvement in skin fibrosis in diffuse cutaneous systemic sclerosis: a EUSTAR analysis. Ann. Rheum. Dis., 75(10), 1743-1748. doi: 10.1136/annrheumdis-2015-208024.

Hughes, M., Herrick, A.L. (2017). Digital ulcers in systemic sclerosis. Rheumatology, 56 (1), 14-25. doi: https://doi.org/10.1093/rheumatology/kew047.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7338

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.