ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ У ХВОРИХ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ

S. I. Smiian; L. V. Dankiv

doi:10.11603/2415-8798.2017.1.7286

Автор(и)

S. I. Smiian Тернопільський державний університет ім. І.Я. Горбачевського
L. V. Dankiv Комунальний заклад Тернопільської обласної ради Тернопільська університетська лікарня

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7286

Ключові слова:

ревматоїдний артрит, неалкогольний стеатогепатит, еластографія печінки, жорсткість печінкової паренхіми, метотрексат, глюкокортикостероїди.

Анотація

Все більше уваги останнім часом дослідники звертають на виявлення супутнього ураження печінки у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Тому пошук нових патогенетичних підходів щодо проблеми взаємозв’язку між морфо-функціональним станом печінки та перебігом РА є актуальною проблемою, яка потребує детального вивчення, визначення показань до додаткових обстежень та оптимізації лікувального процесу.

Мета дослідження – вивчення морфо-функціонального стану печінки, частоти виявлення НАСГ та оцінка клініко-лабораторних характеристик перебігу і програм лікування РА залежно від факту наявності патології печінки.

Матеріали і методи. Для аналізу інтенсивності болю було використано візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ), для характеристики активності РА застосовувували шкалу активності хвороби DAS28. Пацієнтам проводили лабораторне обстеження, що включало біохімічний аналіз крові з метою вивчення функціонального стану печінки, визначали активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), г-глутамілтрансферази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ), білірубіну, загального білка. Оцінку титру антитіл до циклічного цитрулінового пептиду (АТ ЦЦП) проводили методом ELISA. Для візуалізації змін печінкової паренхіми усім хворим проводили ультразвукове дослідження за допомогою В-режиму із одночасною еластографією методом SWEI.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що наявність неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у хворих на РА асоціювалась із збільшенням тривалості захворювання та високим ступенем активності запального процесу. Серед пацієнтів даної групи переважали хворі з наявністю позитивних АТ ЦПП. Структура супутніх станів продемонструвала високий відсоток хворих із метаболічним синдромом у поєднанні з АГ та ЦД серед когорти за умов поєднання РА і НАСГ. Також встановлено, що серед обстежених із НАСГ була достовірна більшість пацієнтів, які постійно отримували ГКС і метотрексат в дозі більше 15 мг на тиждень.

Висновки. У пацієнтів за умов поєднання РА і НАСГ спостерігається зростання частоти супутньої патології (АГ, ЦД 2 типу, ожиріння) та тяжкості й вираження клінічних симптомів РА (інтенсивність больового синдрому (ВАШ, мм), наявність АТ ЦЦП, зростання ступеня активності). Одночасно відзначено, що більшість пацієнтів даної групи постійно використовувала глюкокортикостероїди (ГКС) і дози метотрексату більше 15 мг на тиждень.

Біографії авторів

S. I. Smiian, Тернопільський державний університет ім. І.Я. Горбачевського

д.мед.н., професор, завідувач кафедрою внутрішньої медицини № 2.

L. V. Dankiv, Комунальний заклад Тернопільської обласної ради Тернопільська університетська лікарня

лікар гематолог

Посилання

Nasonova, V.A., Alekberova, Z.S., & Saykovskiy, R.S. (2012). Revmatoidnyi artrit s sistemnymi proyavleniyami: diagnostika, klinika [Rheumatoid arthritis with systemic manifestations: diagnosis, clinical]. Terapevtychevskyi arkhiv – Therapeutic archive, 7, 98-103 [in Russian].

Neiko, Ye.M., Yatsyshyn, R.I., & Shtefiuk, O.V. (2013). Pobichni efekty terapii revmatoidnoho artrytu: pohliad na problemu [Side effects of therapy of rheumatoid arthritis: a view on the problem]. Ukr. Terap. Zhurnal – Ukr. Therapeutic Journal, 3, 90-100 [in Ukrainian].

Shuba, N.M., & Voronkova, T.D. (2010). Gepatotoksichnost`NPVP: sushchestvuet li realnaya ugroza? [Hepatotoxicity of NSAIDs: is there a real threat?]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatological Journal, 1, 33-39 [in Russian].

Yaremenko, O.B., & Mikitenko, A.M. (2015). Vliyanie komorbidnosti i sistemnih proyavleniy revmatoidnoho artrita na effektivnost i perenosimost lecheniya sinteticheskimi bazisnymu preparatami. [The impact of comorbidity and systemic manifested rheumatoid arthritis the efficacy and tolerability of treatment with synthetic DMARDs]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatological Journal, 1, 28-35 [in Ukrainian].

Chitturi, S., & George J. (2012). Hepatotoxicity of commonly used drugs: non steroidal antiinfammatory drugs, antihypertensives, antidiabeticagents, anticonvulsants, lipidloweringagents, psychotropic drugs. Semin. Liver Dis., 22, 169-183.

Daly, A.K. (2014). Drug-induced liver injury: past, present and future. Pharmacogenomics, 11, 607-611.

Dessein, P.H., Tobias, M., & Veller, M.G. (2015). Metabolic syndrome and subclinical atherosclerosis in rheumatoid arthritis. J. Rheumatol., 33, 24-32.

Navarro, V.J., Senior, J.R. (2006). Drug-related hepatotoxicity, N. Engl. J. Med., 354 (20), 2191-2193.

Radner, H., Smolen, J.S., & Aletaha, D. (2014). Impact of comorbidity on physical function in patients with rheumatoid arthritis. Ann. Rheum. Dis., 69, 536-541.