СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ВИБІР МЕТОДИКИ ЛІКУВАННЯ І ШЛЯХИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • N. O. Terenda ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.1.7926

Ключові слова:

інфаркт міокарда, стентування коронарних артерій, тромболітична терапія, соціальний статус, шляхи госпіталізації.

Анотація

Мета – вивчити вплив соціального статусу хворих на інфаркт міокарда (ІМ) на шляхи госпіталізації та методи лікування даного захворювання.

Матеріали і методи. У дослідженні використано дані з медичних карт стаціонарного хворого. Використано методи: викопіювання даних, статистичний, аналітичний.

Результати. Для проведення дослідження відібрали три групи пацієнтів з діагностованим ІМ, яким було проведено стентування коронарних артерій (СКА) (перша група), тромболітичну терапію (ТЛТ) (друга група) та традиційне лікування (третя група). При аналізі шляхів направлення хворих на госпіталізацію виявлено, що особи першої та другої груп найчастіше доставлялися на стаціонарне лікування бригадою екстреної медичної допомоги (ЕМД). Вивчення соціального статусу пацієнтів з ІМ виявило значне переважання осіб пенсійного віку (57,8%) над іншими категоріями.

Висновки. Встановлено, що хворі з ІМ, яким проводили СКА, найчастіше поступали в лікувальний заклад за направленням бригади ЕМД або інших лікувально-профілактичних закладів. Хворі на ІМ, яким проводили ТЛТ, також переважно були госпіталізовані за направленням бригади ЕМД. Особам пенсійного віку достовірно менше проводили СКА та ТЛТ і вони часто поступали на стаціонарне лікування за направленням лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів.

Посилання

Gruzieva, T.S., Galienko, L.I., Dufynets, V.A., Zamkevych, V.B., & Inshakova, H.V (2016). Medyko-sotsialʹni aspekty problemy neinfektsiynykh zakhvoryuvanʹ u dzerkali svitovoyi, yevropeysʹkoyi ta natsionalʹnoyi statystyky [Medical and social aspects of the problem of non-communicable diseases in the mirror of the world, European and national statistics]. Skhidnoyevropeysʹkyy zhurnal hromadsʹkoho zdorovʺya – East European Journal of Public Health, 1 (26), 15-22 [in Ukrainian].

Amosova, K.M., Sychenko, Yu.O., Rudenko, Yu.V., Tkachuk, L.S., Herula, O.M., Prudkyi, I.V., & Bezrodnyi A.B. (2012). Efektyvnistʹ metodiv reperfuziynoyi terapiyi u riznykh katehoriy khvorykh iz hostrym koronarnym syndromom z elevatsiyeyu sehmenta ST [Effectiveness of methods of reperfusion therapy in various categories of patients with acute coronary syndrome with ST segment elevation]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1 (37), 54-62 [in Ukrainian].

Kornatsky, V.M., & Moroz, D.M. (2015). Rannya diahnostyka tryvohy ta depresiyi yak faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnoyi patolohiyi [Early diagnosis of anxiety and depression as a risk factors for cardiovascular disease]. Ukrayinsʹkyy medychnyy chasopys – Ukrainian Medical Journal, 3 (107), 80-81 [in Ukrainian].

Savchenko, A.P., Cherkavskaya, O.V., & Rudenko, B.A. (2010). Ynterventsyonnaya kardyolohyya. Koronarnaya anhyohrafyya y stentyrovanye. Rukovodstvo [Interventional cardiology. Coronary angiography and stenting. Handbook]. M.: HÉOTAR-Medya [in Ukrainian].

Solomenchuk, T.M., & Skybchyk, V.A. (2006). Sertsevo-sudynni chynnyky ryzyku u khvorykh na infarkt miokarda vikom do 50 rokiv: rolʹ profesiynoshkidlyvoyi pratsi [Cardiovascular risk factors in myocardial infarction patients under age 50: the role of professional health'damaging work]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 2 (14), 83-87 [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrayiny № 455 Unifikovanyy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi «Hostryy koronarnyy syndrom z elevatsiyeyu sehmenta ST»: zatv. vid 02.07.2014roku [Approved by Order of the Ministry of Health of Ukraine No 455 Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) care and medical rehabilitation "Acute coronary syndrome with ST-segment elevation»: of 02.07.2014]. K.:DSMPDP «Derzh. eksp. tsentr MOZ Ukrayiny», 92 [in Ukrainian].

Chong, J.J.H., Ganesan, A.N., & Eipper, V. (2008). Comparison of left ventricular ejection fraction and inducible ventricular tachycardia in ST-elevation myocardial infarction treated by primary angioplasty versus thrombolysis. Am. J. Cardiol. Vol. 101, N2, 153-157.

Global health investigators surprised that risk factors for cardiovascular problems found to be inverse to disease and deaths. McMaster University, September 3, 2013. Rezhym dostupu: http://fhs.mcmaster.ca/main/news/news_2013/pure_study.html

Tadel-Kocjancic S., Zorman S., & Jazbec A. (2008) Effectiveness of primary percutaneous coronary intervention for acute ST-elevation myocardial infarction from a 5-year single-center experience. Am. J. Cardiol., 101 (2), 162-168.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-26

Як цитувати

Terenda, N. O. (2017). СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ВИБІР МЕТОДИКИ ЛІКУВАННЯ І ШЛЯХИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.1.7926

Номер

Розділ

Організація медичної допомоги