Тяжкий псевдомембранозний коліт – особливості перебігу, діагностики і лікування: опис клінічного випадку

Автор(и)

  • Yu. S. Lysiuk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • L. M. Kohut Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • D. L. Romanchak Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7945

Ключові слова:

антибіотик-асоційована діарея, цефтріаксон, псевдомембранозний коліт, лікування, ванкоміцин.

Анотація

Мета роботи: На підставі вивчення клінічного випадку акцентувати увагу на труднощах діагностики та лікування тяжкого псевдомембранозного коліту (ПМК).

Матеріали і методи. Проспективно вивчено особливості перебігу тяжкої форми ПМК у пацієнтки, яка перебувала на лікуванні у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Діагностика захворювання ґрунтувалася на клінічних даних, результатах ультрасонографії (УСГ), фібросигмоскопії (ФСС), комп’ютерної томографії (КТ).

Результати досліджень та їх обговорення. У статті наведено випадок розвитку псевдомембранозного коліту у 42-річної пацієнтки після доопераційної хіміотерапії та короткого режиму застосування антибактерійного препарату (цефтріаксон) у післяопераційному періоді. Описано клінічну симптоматику тяжкого перебігу коліту, результати діагностики за допомогою ультрасонографії, сигмоскопії, комп’ютерної томографії. Проаналізовано труднощі лікування, необхідність корекції лікувальних схем залежно від перебігу процесу та ефективність тривалого призначення ванкоміцину у пульс-режимі.

Посилання

Kazanowski, M., Smolarek, S., Kinnarney, F., & Grzebieniak, Z. (2014). Clostridium difficile: epidemiology, diagnostic and therapeutic possibilities – a systematic review. Tech. Coloproctol., 18 (3), 223–232.

Zinchuk, O. M., Zubach, O. O., & Stoliar, H. L. (2014). Suchasni aspekty Clostridium difficile-infektsii [Modern aspects of Clostridium difficile-infection]. Infektsiini khvoroby – Infection Diseases, 3, 5–12 [in Ukrainian].

Surawicz, C. M., Brandt, L. J., Binion, D. G., Ananthakrishnan, A. N., Curry, S. R., Gilligan, P. H., & McFarland, L. V. (2013). Guidelines for Diagnosis, Treatment, and Prevention of Clostridium difficile Infections. Am. J. Gastroenterol., 108, 478–498.

Al-Jashaami, L.S., & DuPont, H.L. (2016). Management of clostridium difficile infection. Gastroenterology & Hepatology, 12 (10), 609-616.

Deshpande, A., Pasupuleti, V., Thota, P., Pant, C., Rolston, D. K., Hernandez, A. V., & Donskey, C. J. (2015). Risk factors for recurrent clostridium difficile infection: a systematic review and meta-analysis. Infection Control & Hospital Epidemiology, 36 (04), 452–460.

Bonasera, J., Kramer, J. K., & Ho, S. (2004). Relapsing clostridium difficile colitis robert. Practical Gastroenterology, May, 78–80.

Cornely, O. A., Miller, M. A., Fantin, B., Mullane, K., Kean, Y., & Gorbach, S. (2013). Resolution of clostridium difficile–associated diarrhea in patients with cancer treated with fidaxomicin or vancomycin. Journal of Clinical Oncology, 31 (19), 2493–2499.

Hawrelak, J. A., & Myers, S. P. (2004). The causes of intestinal dysbiosis: a review. Alternative Medicine Review, 9 (2), 180–197.

Sartelli, M., Malangoni, M. A., Abu-Zidan, F. M., Griffiths, E. A., Bella, S. D., McFarland, L. V., & Eltringham, I. (2015). WSES guidelines for management of Clostridium difficile infection in surgical patients. World Journal of Emergency Surgery, 10 (38), 1–23.

Crobach, M. J. T., Planche, T., Eckert, C., Barbut, F., Terveer, E. M., Dekkers, O. M., & Wilcox, M. H. (2016). European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases: update of the diagnostic guidance document for Clostridium difficile infection. Clinical Microbiology and Infection, 22, 63–81.

Аlekseyechkina, O. A., Dubrov, E. Ya., Vladimirova, Ye. S., Pinchuk, T. P., & Titova, G. P. (2012). Vozmozhnosti ultrazvukovogo issledovaniya v diagnostike psevdomembranoznogo kolita u khirurgicheskikh bolnykh [Potential of ultrasound investigation in diagnostics of pseudomembranous colitis in surgical patients]. RZhGGK – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology and Coloproctology, 2, 29–35 [in Russian].

Debast, S. B., Bauer, M. P., & Kuijper, E. J. (2014). European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases: update of the treatment guidance document for Clostridium difficile infection. Clinical Microbiology and Infection, 20 (2), 1–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-07-14

Як цитувати

Lysiuk, Y. S., Kohut, L. M., & Romanchak, D. L. (2017). Тяжкий псевдомембранозний коліт – особливості перебігу, діагностики і лікування: опис клінічного випадку. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 85–90. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7945

Номер

Розділ

ОГЛЯДИ