Особливості хірургічного лікування пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання

I. I. Kopolovets, M. Frankovichova, P. Berek, M. Kubikova, P. O. Boldizhar, V. V. Rusyn

Анотація


Мета роботи: систематизувати показання та розробити алгоритм відбору пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання для хірургічного лікування.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 19 хворих із синдромом підключично-хребтового обкрадання (СПХО). Всіх хворих було прооперовано тільки після вичерпаних можливостей ендоваскулярної реваскуляризації. Артеріальну реконструкцію виконували під загальним знеболюванням в умовах інтраопераційного нейромоніторингу за допомогою транскраніальної оксиметрії. При виборі артеріальної реконструкції надавали перевагу транспозиції підключичної артерії до загальної сонної артерії (9 пацієнтів, 47,4 %). Окрім транспозиції, 5 пацієнтам (26,3 %) виконували сонно-підключичне шунтування, 4 пацієнтам (21,1 %) сонно-сонне шунтування, одному пацієнту (5,3 %) протезування брахіоцефального стовбура.

Результати досліджень та їх обговорення. В обстежуваній групі переважали пацієнти з І (36,8%) та ІІ (31,6%) ступенем ішемії верхньої кінцівки. До групи з І ступенем входили 4 пацієнти (21,1 %), у яких запланована імплантація стентграфту із закриттям гирла лівої ЗагСА. ІV ступінь ішемії верхньої кінцівки спостерігали у двох пацієнтів (10,5 %). У ранньому післяопераційному періоді в одного пацієнта (5,3 %) після сонно-сонного шунтування розвинувся ішемічний інсульт. Один хворий помер (5,3 %) – після сонно-сонного шунтування та імплантації стентграфту. Тактика лікування хворих із СПХО залежить не тільки від виду СПХО, стану прохідності гомо- та контрлатеральних судин, які кровопостачають головний мозок, але і від типу порушення мозкового кровообігу.


Ключові слова


стеноз сонних артерій; синдром підключично-хребтового обкрадання; хронічна ішемія головного мозку; атеро- склероз.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Синдром обкрадання при патології судин дуги аорти / В.І. Русин, В.В. Корсак, Є.С. Буцко[ та.ін.] — Ужгород: Карпати, 2011. — 208 с.

Хирургическое лечение пациентов с синдромом подключично-позвоночного обкрадывания / В.Б. Стародубцев, А.А. Карпенко, С.А. Альсов [ и др.] // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2009. — №1. — С. 61–64.

Никульников И.П. Тактика хирургического лечения множественных атеросклеротических поражений ветвей дуги аорты / И.П. Никульников, А.В. Ратушнюк, П.А. Зайченко [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. М. — 2005. — № 2. — С. 221 – 222.

Можливості ендоваскулярного лікування атеросклеротичного ураження екстракраніальних артерій у гострий період ішемічного інсульту / В.І. Русин, В.В. Корсак, Є.С. Буцко, А.Г. Голяка // Науковий вісник Ужгородського університету серія медицина. — 2014. — Випуск 1(49). — С. 144 — 149.

Прогрессирующий церебральный атеросклероз: клинические, биохимические и морфологические аспекты / М.М. Танашян, О.В. Лагода Т.С. Гулевская [и др.] // Анналы клинической и экспериментальной неврологи. — 2013. — №4. — С. 4 — 9.

Sihotský V. Metodou prvej voľby pri stenóze karotid je CEA / V. Sihotský // Cesk Slov Neurol. — 2016. — 79:112(4). — P. 397–399.

Родин Ю.В. Оперативное лечение больных с патологией брахиоцефальных артерий с верхвысокого неврологического риска / Ю.В. Родин, В.А. Симонян, Д.Ш. Дюба // Хірургія України. — 2008. — Т.2, № 4 (додаток). — С. 253 – 255.

Kurisu K. Carotid artery stenting in a patient with right-sided aortic arch with an aberrant left subclavian artery / K. Kurisu // Acta Neurochir (Wien). — 2011. — 153. — P. 2169 –2173.

Morasch M. D. Technique for subclavian to carotid transposition, tips, and tricks / M.D. Morasch // J vasc. Surg. — 2009. — V.49/1. — P. 251 – 254.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7707

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.