Профілактика венозного тромбоемболізму у хворих старшої вікової групи з гострим некротичним панкреатитом
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.4.7182Анотація
Проведено вивчення системи гемостазу у 43 хворих похилого віку на гострий некротичний панкреатит, які перебували на лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні з 2013 до 2016 року. Чоловіків було 27 (62,7 %), жінок – 16 (37,2 %). Вік хворих складав від 60 до 81 року, в середньому (66,2±1,18) року. В першу добу після госпіталізації лапароскопічні втручання виконано у 36 (83,7 %) хворих. Лапароскопічне дренування черевної порожнини з причини поширеного ферментативного перитоніту проведено у 27 (62,7 %) хворих. Лапароскопічну холецистектомію і дренування черевної порожнини при поширеному ферментативному перитоніті виконано у 9 (21 %) пацієнтів. У 7 (16,2 %) хворих проведено ранні відкриті операційні втручання. У 24 (55,8 %) пацієнтів проводили профілактику тромбоемболічних ускладнень низькомолекулярними гепаринами. Групу порівняння склали 19 (44 %) хворих, у яких профілактику тромбоемболічних ускладнень не проводили. У пацієнтів похилого віку із гострим некротичним панкреатитом переважали процеси гіперкоагуляції. Застосування низькомолекулярних гепаринів для профілактики тромбогеморагічних ускладнень у хворих похилого віку забезпечувало швидке усунення порушень гемокоагуляції та сприяло поліпшенню показників судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу.
Посилання
Bereznytsʹkyy YA. S. Rezulʹtaty likuvannya patsiyentiv z hostrym pankreatytom v umovakh bahatoprofilʹnoho khirurhichnoho statsionaru / YA. S. Bereznytsʹkyy, R. V. Duka // Zb. nauk. pr. spivrobit. NMAPO imeni P. L. Shupyka. – 2014. – № 23 (2). – S. 54–61.
Osobennosty patohenetycheskoho podkhoda k lechenyyu ostroho nekrotycheskoho pankreatyta / O. Y. Dronov, Y. A. Kovalʹskaya, V. YU. Horlach [y dr.] // Ukr. zhurn. khirurhiyi. – 2013. – № 3 (22). – S. 145–148.
Datsyuk O. I. Korektsiya endotelialʹnoyi dysfunktsiyi ta dystsytokinemiyi u khvorykh za tyazhkoho hostroho pankreatytu pry provedenni rannʹoyi ridynnoyi resustsytatsiyi / O. I. Datsyuk // Klinichna khirurhiya. – 2016. – № 6. – S. 24–27.
Sukhanov H. A. Profylaktyka tromboémbolycheskykh oslozhnenyy u lyts sredneho y pozhyloho vozrasta / H. A. Sukhanov, V. E. Rudakova, S. A. Vasylʹev // Klynycheskaya herontolohyya. – 2007. – № 4. – S. 10–15.
Prymenenye fraksyparyna v kompleksnom lechenyy destruktyvnoho pankreatyta / Y. E. Verkhuletskyy, O. V. Rozenko, V. V. Volkov [y dr.] // Eksperymentalʹna i klinichna khirurhiya. – 2004. – № 3. – S. 30–31.
Nyzkomolekulyarnye heparyny v anestezyolohyy y yntensyvnoy terapyy / L. V. Usenko, S. V. Srybnyuk, V. Y. Slyva [y dr.]. – Dnepropetrovsk, 2001. – 41 s.
American college of Gastroenterology guidline management of acute pancreatitis / S. Tenner, J. Baillie, J. DeWitt [et al.] // Am. J. Gastroenterol. – 2013. – Vol. 108. – P. 1400–1415.
Liao J. K. Linking endothelial dysfunction with endothelial cell activation / J. K. Liao // J. Clin. Invest. – 2013. – Vol. 123, № 2. – R. 540–541.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
