ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ НА КАФЕДРІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ І ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • V. N. Zhdan Вищий державний навчальний заклад "Українська медична стоматологічна академія"
  • M. Y. Babanina Вищий державний навчальний заклад "Українська медична стоматологічна академія"
  • M. V. Tkachenko Вищий державний навчальний заклад "Українська медична стоматологічна академія"
  • G. V. Volchenko Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”
  • E. M. Kitura Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”
  • L. M. Shylkina Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”
  • V. G. Lebed Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”

DOI:

https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7448

Ключові слова:

навчання, дистанційна освіта, післядипломна освіта.

Анотація

Мета дослідження – аналіз педагогічної ефективності курсів передатестаційного циклу для лікарів з фаху “Загальна практика – сімейна медицина”, що проводилися на базі кафедри сімейної медицини і терапії навчально-наукового інституту післядипломної освіти та на філії кафедри у м. Кременчук.

Матеріали та методи дослідження. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Elex” (пропонувалося 150 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки та  відпрацювання практичних навичок на клінічних базах стажування. Це є переконливим поясненням наявності заочної частини навчання та пояснює перевагу дистанційної освіти, коли слухачі віддалені від бази навчального закладу. Дистанційні форми освіти не можуть існувати самостійно та використовуються у поєднанні з класичними формами навчання.

Результати й обговорення. Показана ефективність використання дистанційних форм навчання за даними результатів тестування та опанування практичних навичок.

Висновки. Дистанційна освіта на післядипломному етапі навчання лікарів-інтернів та лікарів-курсантів є самостійна цілеспрямована робота з використанням сучасних інформаційних технологій, ефективність якої залежить від методологічно структурованого викладачем процесу та інформаційно-комунікаційних можливостей вищого навчального закладу. Надані рекомендації щодо впровадження елементів дистанційного навчання в практику роботи Навчально-наукового інституту післядипломної освіти. 

Посилання

Andreev, A.A. (2002). Pedahohika vysshei shkoly. Novyi kurs [High society Pedagogika school. New course]. Moscow: MMYEYFP [in Russia].

Vashchenko, V.U., Sklyarov, V.A., & Koziakov, K.O. (2009). Distantsionnaia forma obuchennia. Istoriia. Problemy. Perspektivy razvitiia [Distance form of training. History. Problems. Development prospects]. Vіsnyk Skhіdnoukrainskoho natsіonalnoho unіversytetu іmenі V. Dalia – Journal of East Ukrainian National University named after V. Dahl, 6E. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2009-6E/Index.htm

Zhdan, V.M., Tkachenko, M.V., Babanina, M.Y., Volchenko, G.V., & Kitura YE.M. (2013). Efektyvnіst dystantsіinykh navchalnykh tekhnolohіi v systemі pіslyadyplomnoi osvіty lіkarіv [The effectiveness of distance learning technologies in Postgraduate studies]. Perspektivnі napriamky svіtovoi nauky – Perspective directions of world science: a collection of papers participants of the II International (XXII nationwide) Scientific Conference "Innovative potential of world science – XXI Century" (Vol. 2 "Natural and exact sciences; Socio-economic sciences), (pp. 55-57). Zaporizhzhya [in Ukrainian].

Zaichenko, T.P. (2004). Osnovy distantsionnoho obucheniia: Teoretiko-prakticheskii basis [Basics of Remote learning: Almost Theoretical basis]. St. Petersburg: RHPU them. AI Herzen [in Russia].

Ivanchenko, D.A. (2005) Sistemnyi analiz distantsionnoho obucheniia [Remote learning systems analysis]. Moscow: Soyuz [in Russia].

Kovalchuk, L.Y., Martsenyuk, V.P., & Semenets, A.V. (2008). Kontseptualnі pіdkhody do іntehrovanoho seredovyshcha otsіnky znan v medychnіi osvіtі [Conceptual approaches to integrated environment assessment of knowledge in medical education]. Klіnіchna іnformatyka і telemedytsyna – Clinical Informatics and Telemedicine, 5, 71-76 [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy № 1088 vіd 10.12.2010 r. «Pro udoskonalennia pіsliadyplomnoi osvіty lіkarіv» [MOH Ukraine number 1088 of 10.12.2010. "On improvement of Postgraduate studies"].

Natsіonalna doktryna rozvytku osvіty [National Doctrine of Education Development] (2002). Osvіta – Education, 26, 3 [in Ukrainian].

Shekera, O.G., & Krasnov, V.V. (2013). Rozroblennia kompetentnіsnoi modelі lіkaria zahalnoi praktyky – sіmeynoho lіkaria [Development of competency models a heneral practitioner – family doctor] Sіmeyna medytsyna – Family medicine, 6(50), 21-23 [in Ukrainian].

Ryzhov, V.A. (2010). Modelі znan u systemakh dystantsіynoho navchannia [Models of knowledge in distance learning systems] Klіnіchna іnformatyka і telemedytsina – Clinical Informatics and Telemedicine, 7, 133-139 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-11

Як цитувати

Zhdan, V. N., Babanina, M. Y., Tkachenko, M. V., Volchenko, G. V., Kitura, E. M., Shylkina, L. M., & Lebed, V. G. (2017). ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ НА КАФЕДРІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ І ТЕРАПІЇ. Медична освіта, (1). https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7448

Номер

Розділ

Вдосконалення вищої медичної освіти