ОЦІНКА РОЛІ ГЕМОДИНАМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАТКИ В ГЕНЕЗІ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЇ ФОРМИ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7582Ключові слова:
трубно-перитонеальне безпліддя, ожиріння, внутрішньо-маткова васкуляризація, фолікулярний резерв, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення.Анотація
Мета дослідження – дослідити гемодинамічне забезпечення матки та оцінити стан фолікулярного резерву у жінок з безпліддям трубно-перитонеального ґенезу та з ожирінням 1-2 ступеня, як важливих предикторів успішності проведення екстракорпорального запліднення.
Матеріали та методи: При проведені проспективного дослідження були обстежені 40 пацієнток з трубно-перитонеальною формою безпліддя та ожирінням (ІМТ 30-35). Контрольну групу склали 30 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя та ІМТ 20-25 кг/м2 в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Перед включенням пацієнток в програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) їм проводилось на 2-3й день менструального циклу ультразвукове сканування з доплерометричним картуванням маткових судин.
Результати дослідження: Проведено дослідження внутрішньо-маткової васкуляризації та стану фолікулярного апарату у 40 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя з ожирінням. Виявлено, що у даної групи жінок відзначалось зниження інтенсивності внутрішньо-маткової васкуляризації за доплерометричними показниками ендометріальної перфузії. (ВШ 5,25, 95% ДІ [1,80 – 15,35], р=0,002). У 25,0 % пацієнток, зарахованих до програми ЕКЗ, мав місце обмежений фолікулярний резерв (ВШ 4,11, 95% ДІ [1,10 – 15,29], р=0,035). Ознаки, що були виявлені можуть бути незалежними кофакторами безпліддя, що можуть зменшити шанси на можливість завагітніти по програмах ЕКЗ.
Висновки: Кофакторами інфертильності, крім основного фактора, могли бути не діагностовані раніше захворювання ендометрію (22,0 %), гідросальпінгс, полікістозна структура яєчників (10,0 %), обмежений фолікулярний резерв. Крім того, у пацієнток з ожирінням було діагностовано зниження інтенсивності внутрішньо-маткової васкуляризації за доплерометричними показниками ендометріальної перфузії.
Посилання
Teterina, I.V., Vanian, R.E. & Kalinina, E.A. (2013). “Bednyi” ovarialnyi otvet v programmakh EKO [The poor ovarial answer in the IVF programs]. Akusherstvo ta gynekolohia – Obstetrics and Gynecology, 4-12 [in Russian].
Onischenko, A.S, Burlev, V.A. & Iliasov, N.A. (2013). Besplodie trubnogo proiskhozhdenia: klinicheskiy analiz uspekhov i neudach programmy EKO [The tubal peritoneal infertility: a clinical analyses of a successes and failure of the IVF program]. Problemy reproduktsii – The Reproduction Problems, 57–62 [in Russian].
Boyarskyi, K.Y. & Gaydukov, S.N. (2010). Molekuliarnye osnovy follikulogeneza: ot stadii bolshykh antralnykh follikulov do ovuliatsyi [The molecular basis of the folikulogenesis: from the grade of a big antral follicle to the ovulation]. Problemy reproduktsyi – The Reproduction Problems, 13–23 [in Russian].
Krasnopolskaya, K.V. & Nazarenko, T.A. (2013). Diagnostika i terapevticheskie programmy s ispolzovaniem vosstanovlenia metodov estestvennoy fertilnosti i vspomogatelnykh reproduktivnykh texnologiy [The diagnostically and therapeutically programs including the methods of the restoration of natural fertility and reproduction technologies]. GEOTAR-Media – GEOTAR – Media, 376 [in Russia].
Lyzikova, Y.A. (2010). Vspomogatelnye reproduktivnye tekhnologii v lechenii besplodia [Assisted reproductive technologies of infertility treatment]. Okhrana materinstva i detstva – Protection of Motherhood and Childhood, 80-83 [in Russian].
Mishyeva, N.G. (208). Besplodie u zhenshchyn pozdnego reproduktivnogo vozrasta: printsypy diagnostiki i lechenia v zavisimosti ot ovarialnogo rezerva [The infertility by the women of late reproductive age: the principles of diagnosis and treatment depending on ovarian reserve]. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Konovalova, A.V., Solomatina, A.A. & Naumenko K.I. (2011). Trubnoe besplodie i ekstrakorporalnoe oplodotvorenie [The tubal infertility and invitro fertilization]. Rossyiskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Journal of Obstetrician of Gynecologist, 75-78. [in Russian].
Yuzko, O.M., Yuzko, T.A. & Rudenko N.G. (2014). Vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy dlia likuvannia bezbliddia v Ukraini [Use of assisted reproductive technologies for treatment of infertility]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv – hinekolohiv – Collection of Scientific Works of the Association of Obstetrics and Gynecologists, 321-324 [in Ukrainian].
NICE Clinical Guideline (2013). Fertility: assessment and treatment for people with fertility problems, 555. London: Royal College of Obstetricians and Gynecologists [in Great Britain].
Sills, E.S., Alper, M.M. & Walsh A.P. (2009). Ovarian reserve screening in infertility: practical applications and theoretical directions for research. European Journal of Obstetrics Gynecology and Reproductive Biology, 146, 30-36.
Silva, G.M., Diniz, A.L. & Neto B.M. (2014). Number of antral follicles and the success of in vitro fertilization: a multivariate analysis. Revista Brasileira Ginecologia e Obstetrica – Brazilian Journal Obstetrics and Gynecology, 23, 123-134.
Vural, B., Cakiroglu, Y. & Vural, F. (2014). Hormonal and functional biomarkers in ovarian response. Archive of Gynecology and Obstetrics, 289, 1355-1361[in Germany].
Machtinger, R., Combelles, C.M., Missmer, S.A. Correria, K.F., Fox, J.H. & Racowsky, C. (2012). The association between severe obesity and characteristics of failed fertilized oocytes. Human Reproduction, 27, 207.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
