ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ТА РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК іЗ РЕЗУС-КОНФЛІКТНОЮ ВАГІТНІСТЮ

S. B. Chechuga, M. A. Voitseshyna

Анотація


Мета дослідження – знизити перинатальну захворюваність і смертність у жінок із резус-конфліктною вагітністю шляхом оптимізації підходів до її ведення та тактики розродження.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 68 історій пологів та індивідуальних карток жінок із резус-конфліктною вагітністю та проспективне обстеження 43 жінок із резус-конфліктною вагітністю, які склали основну групу. Контрольну групу склали 34 жінки із резус-негативною групою крові без титру антитіл. Дослідження проводилось на базі міської лікарні «Центр матері та дитини» м. Вінниці.

Результати дослідження та їх обговорення. У роботі проведена оцінка діагностичної цінності пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії плода в поєднанні з показниками біофізичного профілю та STV-тесту як діагностичного критерію стану плода при резус-конфліктній вагітності. В результаті проведеного дослідження визначений та апробований новий підхід до пренатальної діагностики важкості стану плода при резус-конфліктній вагітності, розроблений алгоритм її комплексного ведення та показань до розродження.

Висновок. Запропонований ефективний та патогенетично обумовлений алгоритм ведення резус-конфліктної вагітності з визначенням пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії як діагностичного критерію стану плоду дозволяє зменшити кількість інвазивних процедур, частина яких супроводжується втратою вагітності, і значно поліпшити перинатальні наслідки. 


Ключові слова


вагітність; резус-конфлікт; гемолітична хвороба.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Oshovskyi, V.I. & Oshovska I.O. (2013). Akusherski aspekty rezus-konfliktnoi vahitnosti: diahnostyka, likuvannia, shliakhy profilaktyky. [Obstetric aspects of Rh-conflict pregnancy: diagnosis, treatment and ways of prevention.]. Kyiv [in Ukrainian].

Nysvander, K. & Evans, A. (Eds.). (1999). Akusherstvo. Spravochnik Kalifornyiskogo Universiteta [Obstetrics. Directory of the University of California]. Moscow [in Russian].

Vasyleva, Z.F. & Shabalyn, V.N. (1984). Immunologicheskie osnovy akusherskoy patologii. [Immunological basis of obstetrical pathology]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Shabalov, N.P. & Tsvelev, Yu.V. (Eds.) (2004). Osnovy perinatologii. [Fundamentals of Perinatology]. Moscow: MEDpress-inform. [in Russian].

Persianinov, L.S., Sidelnikova, V.M. & Elizarova, I.P. (1981). Gemoliticheskaya bolezn ploda i novorozhdennogo. [Hemolytic disease of the fetus and newborn]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Sadykov, G.F. & Ignateva, D.P. (1988). Gemoliticheskaya bolezn u novorozhdennyih. [Hemolytic disease in newborns]. Kazan [in Russian].

Harman, K. (2004). Rol egografii pri vedenii beremennyih s immunopatologiey. [The role of echography in the management of pregnant women with immunopathology]. A.Fisher (Eds.), Ehografiya v akusherstve i ginekologii. Teoriya i praktika. [Echography in obstetrics and gynecology. Theory and practice]. (Trans.). (6th ed.). Moscow: Vidar. [in Russian].

Nicolaides, K.H. (1988). Failure of ultrasonographic parameters to predict the severity of fetal anemia in rhesus isoimmunization. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 158, 4, 920-926.

Mari, G. (1990). Fetal middle cerebral artery maximal Systolic velocity and pulsality index as indicators of fetal anemia. Scientific program and abstracts of 37th Annual Meeting of the Society, for Gynecologic Investigation, 253. St. Louis.

Mari, G. (2000). Noninvasive diagnosis by Doppler ultrasonography of fetal anemia due to maternal red-cell alloimmunization. New England Journal of Medicine,342, 1, 9-14.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7581

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.