ПРОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ЗАГРОЗИ АНТЕНАТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА ПРИ ВРОДЖЕНИХ ВАДАХ РОЗВИТКУ

S. R. Galych, D. M. Shchurko, M. I. Shurko, O. M. Kalanzhova

Анотація


Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку.

Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії  та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу. На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням задопомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби.

Висновки. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної  захворюваності.


Ключові слова


вроджені вади розвитку; антенатальна загибель плода; доплерометрія; система гемостазу.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Tumanova, V.A., & Barinova, I.V. (2009). Problemy antenatalnykh poter [Problems of antenatal losses]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Journal of the Obstetrician-Gynecologist, 5, 39-45 [in Russian].

Goldenberg, R.L., Goldbery, R.L., MacClure, E.M., & Belizan, J.M. (2009). Commentary: reduciny the world’s stillbirths. BMC Pregnancy Stillbirth, 7, (1), 1.

Silver, P.H. (2007). Fetal death. Obstet. Gynecol., 1, (109), 153-167.

Khomenko, V.A., Bezuglaya, I.A., & Mogylevkina, I.A. (2012). Antenatalnaya gibel ploda: chem otlichayutsa takie beremennosti? [Antenatal fetal death: how do these pregnancies differ?]. Tavricheskiy medico-biologicheskiy vestnik – Tavrichesky Medico-Biological Journal, 2, (5), 201-203 [in Russian].

Nikogosyan, L.R. (2012). Analiz chastoty antenatalnoi zahybeli plodu u vahitnykh v Odeskomu rehioni za 2011–2015 roky [Analysis of frequency of antenatal fetus death in pregnant women in Odesa region for 2011–2015]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 6, (75), 8-9 [in Ukrainian].




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7560

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.