ХАРАКТЕРИСТИКА IМУННОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ЛАТЕНТНОЮ ПАПІЛОМАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ

Автор(и)

  • О. L. Dola Перинатальний центр м. Києва
  • V. P. Lakatosh Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
  • V. V. Bila Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
  • М. I. Аntonyuk Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
  • P. V. Lakatosh Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Перинатальний центр м. Києва

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7382

Ключові слова:

імунний статус, латентна папіломавірусна інфекція, фенотипування лімфоцитів.

Анотація

Мета дослідження аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження.

Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів.

Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча.

У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA).

Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету.

Біографії авторів

О. L. Dola, Перинатальний центр м. Києва

лікар акушер-гінеколог Перинатального центру м. Києва

V. P. Lakatosh, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гінекології №1

V. V. Bila, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

асистент кафедри акушерства та гінекології №1

М. I. Аntonyuk, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Кандидат мед. наук, асистент кафедри акушерства та гінекології №1

P. V. Lakatosh, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Перинатальний центр м. Києва

лікар акушер-гінеколог Перинатального центру м. Києва

Посилання

Belokrinitskaya, T.E., Ponomareva, U.N., & Bunina, E.N. (2005). Tipirovanie virusov papilom pri zabolevaniyax sheyki matki. [Typing of papilloma viruses in cervical diseases]. Vestnik NGU – Journal of NSU, 2, 10-13 [in Russian].

Telesheva, L.F., Abramovskikh, O.S., Orner, I.U., & Baturina, I.L. (2011). Gumoralnyi imunnyi otvet u patsyentok iz cervikalnymi neoplaziyami, assotsiirovanymi s virusom pappilomy cheloveka vysokogo kancerogennogo riska. [Humoral immune response in patients with cervical neoplasias associated with human papillomavirus with high carcinogenic risk]. Permskiy meditsinskiy zhurnal – Perm Medical Journal, 5, 57-61 [in Russian].

Kaidashev, I.P. (2003). Metody klinichnykh ta eksperymentalnykh doslidzhen v medytsyni [Methodology of clinical and experimental studies in medicine]. Poltava: Polymet [in Ukrainian].

Kovchur, P.I., Bakhidze, E.V., & Yastrebova, A.V. (2014). Izmeneniya parametrov kletochnogo immuniteta u patsyentov s preinvazivnym i mikroinvazivnym rakom sheyki matki do i posle lecheniya [Changes in the parameters of cellular immunity in patients with preinvasive and microinvasive cervical cancer before and after treatment]. Infektsiia I immunitet – Infection and Immunity, 2, 173-180 [in Russian].

Abramovskikh, O.S., Alekhina, K.A., Savochkina, A.Yu., & Pryakhina, K.E. (2013). Mikrobnyi peizazh reprodyktyvnogo trakta zhenshchyn s pappylomavyrusnoi infektsyei [Microbial picture of the reproductive tract of women with papillomavirus infection]. Vestnik Cheliabinskogo Gos. Un-ta – Journal of the Chelyabinsk State University, 7, 46-47 [in Russian].

Sukhikh, G.T., Matveeva, N.K., Apolikhina, I.A., Veryasov, V.N., Kujavskaya D.V., & Vanko L.V. (2000). Pokazateli immuniteta u bolnykh papyllomavirusnoi infektsyei genytaliy [Immunity indices in patients with papillomavirus infection of genitals]. Akusherstvo I ginekologiia – Obstetrics and Gynecology, 2, 35-37 [in Russian].

Rebrova, O.Yu. (2002). Statisticheskiy analiz meditsynskykh danykh: primeneniya paketa prikladnykh program STATISTIKA [Statistical analysis of medical data: application of a package of applied programs STATISTIKA]. Moscow: Media Sphere [in Russian].

Derchain, S.F.M., Roteli-Martins, C.M., & Syrjanen, K.J. (1999). Association of oncogenic human papillomavirus DNA with high gradecervical intraepithelial neoplasia: role of cigarette smoking. Sex. Transmit. Infect., 6, 406-409.

Fausch, S.C. [et al.] (2002). Human papillomavirus virus-like particles do not activate Langerhans cells: a possible immune escape mechanism used by human papillomaviruses. J. Immunology, 169, 3242-3249.

Renoux, V.M., & Langers, B.I. (2011). Human papillomavirus entry into NK cells requires CD16 expression andtriggewrs cytotoxic activity and cytokine secretion. Eur. J. оf Immunology, 41 (11), 3240-3252.

Palefski, J.M. (1999).Anal sguamous cell intraepithelial lesions: relation to HIVand human papillomavirus infection. J. Acquir. Immun.Defic. Syndr., 21, 42-48.

Park, B.H., Fikring, S.M., & Smithwick, E.M. (1968). Infection and nitroblue-tetrazolium reduction by neutrophils: adiagnostic aid. Lancet, 2, 532-534.

Reilly, R.T., Machiels, J.P., & Emens, L.A. (2001). The collaboration of both humoral and cellular HER-2/neu targeted immune responses is required for the complete eradication of HER-2/neu-expressing tumors. Cancer Research, 61, 880-883.

Waldhaue, A., & Steinie, A. (2008). NK cells and cancer immunosurveillance. Ontogeny, 27 (45), 5932-5943.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-27

Як цитувати

Dola О. L., Lakatosh, V. P., Bila, V. V., Аntonyuk М. I., & Lakatosh, P. V. (2017). ХАРАКТЕРИСТИКА IМУННОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ЛАТЕНТНОЮ ПАПІЛОМАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7382

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія