ПОСТГІСТЕРЕКТОМІЧНІ ПОРУШЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ.

H. M. Havrylyuk, O. M. Makarchuk

Анотація


В останні роки відмічається розвиток міоми матки у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією, причому зростає частка поєднаних форм гіперпластичних процесів репродуктивної системи – у 20–25 % жінок у віці до 30 років і у 60 % – у віці старше 40 років. Мета – оцінка окремих показників метаболічного гомеостазу у пацієнток з міомою матки після оперативного її оздоровлення та оцінка показників якості життя. Проведено комплексне обстеження і оперативне лікування 40 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано гістеректомію зі збереженням придатків. У контрольну групу ввійшли 20 соматично здорових жінок. Використано загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження, лабораторну оцінку гормонального статусу, ліпідного профілю, оцінку характеру розподілу жирової тканини і ступеня ожиріння за індексом маси тіла, ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, печінки, нирок, щитоподібної залози, молочних залоз. Якість життя вивчали на основі комплексної оцінки, з використанням модифікованої шкали SF-36 та дослідженням таких важливих показників, як енергійність, сон, емоційні реакції, соціальна ізоляція, фізична активність, больові відчуття. Усі види статистичної обробки виконано за допомогою стандартного пакета «Statistica for Windows – 6,0». Загалом, при аналізі показників гормонального профілю у жінок із проявами постгістеректомічного синдрому через 5 років після операції встановлено у 36,66 % випадків статистично достовірне підвищення рівня пролактину, у 40,00 % – гіпоестрогенію та у 46,66 % пацієнток – ознаки гіперандрогенії, підтверджені лабораторними критеріями. Зміна якості життя у пацієнток із гіперпластичними процесами матки у післяопераційному періоді проявлялася: зниженням фізичної активності у 43,33 % випадків, ростом сексуальних дисфункцій – у 36,66 %, пригніченням психічного стану, конфліктною спрямованістю соціальної поведінки, ослабленням ролевих функцій та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя у 51,66 % випадків. Віддалені наслідки після оперативного втручання супроводжуються прогресивною гіпоестрогенією із погіршенням функції яєчників, що відображалося у зменшенні їх об’єму при ультразвуковому дослідженні, зменшенні числа та розмірів фолікулів, погіршенні кровопостачання яєчників, зниженні кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя.


Ключові слова


гістеректомія; постгістеректомічний синдром; психосоматичні порушення; якість життя.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Volkov A. E. Psykhoémotsyonalʹnye nyuansy postkastratsyonnoho syndroma / A. E. Volkov // Aktualʹnye voprosy akusherstva y hynekolohyy. – 2002. – № 1 (1s). – S. 138–139.

Zelyuk S. V. Funktsyya yaychnykov posle hysteréktomyy / S. V. Zelyuk, E. D. Myrovych // Tavrycheskyy medyko byolohycheskyy vestnyk. – 2012. – T. 15, № 2. – S. 132–135.

Makarov O. V. Syndrom posthysteréktomyy / O. V. Makarov, V. P. Smetnyk, YU. É. Dobrokhotova. – M., 2000. – S. 10–167.

Pavlova ZH. S. Spornye voprosy posthysteréktomycheskoho syndroma / ZH. S. Pavlova, S. S. Lubyana // Ukrayinsʹkyy medychnyy alʹmanakh. – 2009. – T. 12, № 4. – S. 141–145.

Radzynskyy V. E. Reproduktyvnoe zdorovʹe zhenshchyn posle khyrurhycheskoho lechenyya hynekolohycheskykh zabolevanyy / V. E. Radzynskyy, A. O. Dukhyn. – M., 2004. – S. 130–161.

Fakhrutdynova É. KH. Reproduktyvnoe zdorovʹe zhenshchyn posle konservatyvnoy myoméktomyy / É. KH. Fakhrutdynova // Vestnyk RUDN. – 2002. – № 1. – S. 262 268.

Ahn E. H. Effect of hysterectomy on conserved ovarian function / E. H. Ahn, C. W. Bai, C. H. Song // Yonsei Med. J. –

– Vol. 43. – P. 53–58.

Hysterectomy and risk of cardiovascular disease: a population-based cohort study / E. Ingelsson, C. Lundholm, A. L. Johansson, D. Altman // Fut Heart. – 2011. – № 32 (6). – R. 745–750.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6858

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.